Віктор Тимчук - Нащадки «Білого Хреста»

— Хто тебе вдарив, Богдане?

— Рубач м'ясного… павільйону… Борис, — тихо, знеможено відповів Шалапуха.

— Заваров?

— Він.

— За що?

— Я здогадався… обручку підкинув Борис. Він підійшов до мене і… Зубовського, прикурював, теревенив, ляскав нас… по плечах. Потім… я втік із села… відразу подався на базар. Натякнув Борисові про магазин і щоб… вділив од здобичі. Спочатку ніби… не зрозумів, опісля сказав… прийти до кінотеатру. Я прийшов. Він завів мене за ворота… вдарив…

Слідчий вимкнув магнітофон. Так, дорогою ціною заплатив Шалапуха за спробу шантажувати Заварова. Йому пощастило — не наклав життям. Я подивився на Гліба. Він підняв руку.

— Останнє, Арсене, останнє. Син Баглая і Катерини… Невора, Жора, Георгій, тобто Юрій. Невора — теж прізвище дружини.

Признатися я тому не зрадів. Було шкода сина Катерини Андріанівни, бо коли б залишився при матері, мабуть, не став би злочинцем.

— Невже серед цих нащадків «Білого хреста» не знайшлося жодної порядної людини, крім Страпатого? — запитав я з гірким почуттям якоїсь незрозумілої провини.

— Чого ж, є: діти Страпатого, і в сорок сьомому році народився у Баглая і Насті син Андрій. Виріс хлопчина, за висловом батька Данила, виродком: був піонером, вступив до комсомолу, добре вчився. Після сьомого класу поїхав од них, закінчив технікум, і відтоді ніякого спілкування з батьками. Зараз працює гірничим майстром на Донбасі. Напевне, збагнув у дитинстві, що краще самому влаштовувати життя.

Напевне. І я подумав: чи варто сповіщати Катерині Андріанівні, сліпій масажистці, про її сина? Чи варто…

А через півроку затримали Халазія десь аж у Приморському краї.

Кацо— розмовне звертання, буквально «чоловіче».

Сапераві— червоне столове кахетинське вино.

Сура— посудина, в яку наливають воду, вино тощо.

Генацвале— ласкаве звертання.

Хачапурі— грузинський хліб, випечений із сиром усередині.

Шоті— хліб довгастої форми.

Мчаді— кукурудзяний корж.

Шашхі— копчена свинина.

Маміда— тітка.

Батоно— шанобливе звертання до чоловіка і жінки.

Вайме— горе мені.

Шені черіме— ласкаве звертання, буквально — «хай твоє лихо мені».

Калбатоно— шанобливе звертання до жінки.

Одорологічні проби— проби запаху.

Магнітометр— пристрій, що показує, де залізні речі.

Азіз— любий, милий (араб.).