Томас Гарріс - Сходження Ганнібала

Дуже повільно наближалися крихітні ходові вогні баржі, червоний вогонь лівого борту, а над ним, на складаній щоглі над рубкою, білий. Баржі треба зайти в шлюз і опуститися в ньому на метр. Ганнібал лежав біля води серед бур’янів. Рання весна, ще холодно для цвіркунів.

Він чекає, а баржа підпливає, повільно-повільно. Є час подумати. Дещо з того, що він зробив у Кольнаса в кафе, неприємно згадувати. Важко було дарувати йому життя, навіть на такий короткий термін, а ще несмак — дозволив йому балакати. А от що було гарне — це той тріск, яким йому віддало в руку, коли жало танто вистромилося з Кольнасового черепа, мов ріжок. Приємніше, ніж вийшло з Мілком. Втішно згадувати доказ теореми Піфагора за допомогою кахлів, відривання голови в Дортліха. Ось про що варто подумати наперед: як він запросить леді Мурасакі на тушковану в горщику зайчатину в ресторан «Марсове Поле». Ганнібал лежав спокійно. З пульсом 72.

Темно біля шлюзу, а небо ясне, всіяне зірками. Коли судно дійде до шлюзу, щогловий вогник мусить опинитися якраз поміж низькими зірками.

Той не досяг низьких зірок, бо щогла відхилилася на корму і вогонь майнув дугою, мов падуча зірка. Ганнібал вчасно помітив, як почала розгорятися лампа великого корабельного прожектора, і закляк долілиць, сконцентроване в потужний промінь світло майнуло по його спині і вихопило з темряви ворота шлюзу. Заревів корабельний гудок. Загорілося світло в будиночку шлюзового механіка, і за хвилину той вийшов, натягаючи на плечі широкі підтяжки. Ганнібал навертів глушник на Мілків пістолет.

Владіс Ґрутас виринув із носового люка і став на передній палубі. Потягнувся, викинув у воду цигарку. Щось сказав Мюеллеру, поставив дробовика між квітів у вазонах, подалі від очей шлюзового механіка, і знову зник внизу.

На кормі Гассман вивісив шканці і приготувався кидати швартов. Верхні шлюзові ворота стояли вже відчинені. Шлюзовик зайшов у свою кабінку на березі каналу і ввімкнув швартові вогні в обох кінцях шлюзу. Баржа сковзнула під міст у камеру, шкіпер переключив двигун на реверс, зупиняючи судно. Під звук двигуна Ганнібал злетів на міст і, низько пригнувшись, побіг під прикриттям кам’яного парапету.

Подивився вниз на баржу, що проповзала під ним, побачив палубу і світловий люк на даху каюти. Люк сковзнув під міст, але він встиг помітити прямо під собою прив’язану до стільця леді Мурасакі.

Десяти хвилин вистачило, щоб зрівняти рівень води в шлюзі з нижнім б’єфом каналу, важкі ворота зі скреготанням прочинялися, Гассман із Мюеллером вибирали швартови. Шлюзовий механік повернувся до свого будиночка. Шкіпер додав газу, і вода скипіла за кормою судна.

Ганнібал перехилився через парапет. Із відстані два фути він вистрелив Гассману в голову, скочив на парапет, стрибнув на Гассмана і скотився з нього на палубу. Шкіпер почув звук падіння, але спершу подивися на кормові швартови, побачив, що там чисто.

Ганнібал смикнув кормові двері на нижню палубу. Замкнені.

Шкіпер висунувся з рубки:

— Гассман?

Ганнібал припав до трупа, обмацав пояс. На Гассмані не було зброї.

Ганнібал мусив проминути штурвальну рубку, щоб пройти на ніс, але ж там був ще й Мюеллер. Він рушив уперед правим бортом. Шкіпер вийшов із лівих дверей рубки і побачив тіло Гассмана, з його черепа текло у шпігати.

Ганнібал стрімголов кинувся вперед, пригинаючись за низенькими палубними каютами.

Він відчув, що двигун судна перемкнули в нейтральний режим, і кинувся бігти, на бігу почув постріл позаду себе, куля з присвистом зрикошетила від палубної стійки, тріски вжалили його в плече. Обернувшись, він помітив шкіпера, котрий сховався за рубкою. Біля носових дверей на секунду з’явилася татуйована рука, розчепірені пальці хапали дробовика з-поміж високих квітів. Ганнібал вистрелив навмання. Плече йому пекло і боліло. Зіщулившись, він пролетів між двох палубних кают на лівий борт, кинувся на бак й опинився біля носової рубки, там на нього чатував Мюеллер; почувши Ганнібала, він випростався, змахнув рушницею, черконув дулом об кут дверей, знов замахнувся, але Ганнібал вистрелив йому в груди чотири рази підряд, натискаючи на курок швидко, як тільки міг. Пролунав постріл дробовика, рвана діра з’явилася в дерев’яній обшивці палубних дверей. Мюеллер похитнувся і втупився очима собі в груди, завалився назад і вже мертвий осів під бортові поручні. Двері на нижню палубу не були замкнені. Ганнібал вскочив туди і замкнув двері за собою.