Томас Гарріс - Сходження Ганнібала

На кормі шкіпер вовтузився з тілом Гассмана, нашукуючи в його кишенях ключі.

Ганнібал помчав стрімко вниз і вперед вузьким коридором нижньої палуби. Він зазирнув до першої каюти — порожня, нічого, окрім ліжок і ланцюгів. Розчахнув наступні двері, побачив леді Мурасакі прив’язану до стільця й кинувся до неї. Ґрутас вистрелив з-за дверей Ганнібалові в спину, куля вдарила поміж плечовими кістками, він упав горілиць, з-під нього розтікалася кров.

Ґрутас наблизився з посмішкою. Приставив свій пістолет під підборіддя Ганнібалу й обшукав його. Відкинув ногою в дальній Куток Ганнібалів пістолет. Ґрутас витяг у себе з-за пояса стилет і швидко кольнув Ганнібалові ноги. Вони не ворухнулися.

— Поранений у хребет Маленький Чоловічок, — проспівав він. — Не відчуваєш ніг? Як це сумно. Ти нічого не відчуватимеш, коли я буду відрізати тобі яйця. — Ґрутас посміхнувся до леді Мурасакі. — Зробимо з них вам гаманця для монеток.

Ганнібалові очі розплющилися.

— Ти бачиш? — Ґрутас похитав довгим лезом у нього перед обличчям. — Перфектно! Дивись сюди.

Ґрутас став перед леді Мурасакі і легесенько провів вістрям вниз по її щоці, ледь натискаючи на шкіру.

— Я можу додати кольору її щічкам.

Він ввігнав стилет у спинку стільця впритиск до її голови.

— Я можу створити нові нірки для сексу.

Леді Мурасакі не промовила ані слова. Її очі не відривалися від Ганнібала. Його пальці ворухнулися, він трошки пересунув руку до голови. Його очі переходили з Ґрутаса на леді Мурасакі і знову назад. Леді Мурасакі підняла свої сповнені тривоги й болю очі на Ґрутаса. Вона могла ставати красивою настільки, наскільки їй бажалося бути красивою. Ґрутас нахилився і міцно поцілував її, уп’явся їй у розтулені губи, розмазався своїм лицем по її обличчю, його тверде лице зблідло, його бліді очі не моргали, коли він занурився в її блузку.

Ганнібал закинув руку собі за голову і витягнув з-за коміра кинджал танто, у крові, покривлений, помічений Ґрутасовою кулею.

Ґрутас моргнув, лице його здригнулося в болісній конвульсії, ноги йому підломилися, і він упав із перерізаними піджилками, з-під нього вивернувся Ганнібал. Леді Мурасакі зв’язаними у щиколотках ногами вгамселила Ґрутаса в голову. Той спробував підняти свій пістолет, але Ганнібал перехопив дуло, викрутив його вгору, пістолет вистрелив, але Ганнібал різонув Ґрутасу зап’ястя і пістолет відлетів геть. Ґрутас почав повзти до нього, підтягаючись на ліктях, потім звівся на коліна і колінкував, падав і знову зводився на ліктях, мов та тварина з переламаним хребтом на дорозі. Ганнібал розрізав пута на руках леді Мурасакі, і вона одразу вирвала стилет зі спинки стільця, сама перерізала собі мотузки на ногах і відійшла, вставши в кутку поряд із дверима. Ганнібал, із закривавленою спиною, перегородив Ґрутасу шлях до пістолета.

Ґрутас укляк на колінах і подивився вгору на Ганнібала. Безпросвітний спокій огорнув його. Він зазирнув Ганнібалу в очі своїми блідими арктичними очима.

— Разом ми відпливаємо в смерть, — промовив Ґрутас. — Я, ти, твоя мачуха, котру ти трахаєш, люди, котрих ти вбив.

— Вони були не люди.

— Який був на смак Дортліх, як риба? А Мілка ти теж з’їв?

Леді Мурасакі заговорила з кутка.

— Ганнібале, якщо Попіль візьме Ґрутаса, він напевне не зачепить вас. Ганнібале, залишіться зі мною. Віддайте його Попілю.

— Він з’їв мою сестру.

— Ти теж її їв, — сказав Ґрутас. — Чому б тобі не вбити себе?

— Ні. Це брехня.

— Їв, їв. Добрий Каструльник нагодував тебе звареною з неї юшкою. Тепер ти мусиш вбити всіх, хто про це знає, чи не так? Твоя жінка тепер це знає, тобі доведеться і її вбити.

Ганнібал затулив вуха руками, не випускаючи скривавленого ножа. Він повертає голову до леді Мурасакі, шукає її погляд, кидається до неї і хапає її в обійми.

— Ні, Ганнібале, це неправда. Віддайте його Попілю.

Ґрутас поспішає до пістолета і говорить, говорить.

— Ти їв її, у напівсвідомому стані, ще й жадібно облизував ложку.

Ганнібал заволав у стелю: «Ніііі!» — і, задерши ножа, стрибнув на Ґрутаса, наступив на пістолет і різкими порізами накреслив криваве М на його обличчі, скімлячи:

— М — це за Мішу! М — це за Мішу! М — це за Мішу!

Ґрутас впав на спину, а Ганнібал вирізав велике М на його тілі.

Ззаду почувся плач. І постріл, примарний посеред його червоної мряки. До Ганнібала дійшло, що бабахнуло в нього над головою. Він не знав, чи в нього поцілили. Обернувся. Позаду нього стояв шкіпер, спиною до леді Мурасакі, з-під його ключиці стирчало руків’я стилета, лезо прохромило аорту, пістолет випав із руки шкіпера, і він повалився долілиць.