Андрій Кокотюха - Осінній сезон смертей

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Кокотюха - Осінній сезон смертей» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 1997, Жанр: Маньяки, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Осінній сезон смертей: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Осінній сезон смертей»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

"…автор уміє будувати цікаві сюжети, захоплювати читача своєю інтригою. А для читача це дуже важливо, адже він любить і заплутане плетиво кримінального сюжету, і впізнавати знайомі ситуації, і радіти, розгадавши розвиток колізії».
Соломія Павличко Журнальний варіант Березіль, 997 р. N 3–4

Осінній сезон смертей — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Осінній сезон смертей», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Мухтар, хитро мружачись, мовчки дивився на мене кілька хвилин і несподівано посміхнувся, ляснув долонею по столу.

— Спробуємо, дорогий. Цікаво все це. Спробуємо!

ІГОР

На автобусній зупинці я простовбичив під дрібненьким дощем хвилин тридцять. Було холодно і незатишно, годинник показував, що за сорок хвилин міський транспорт узагалі припинить рух.

І якщо я не дістануся до центру протягом наступних двадцяти хвилин, то доведеться викладати майже «лимон» за тачку, адже до моєї околиці неблизько. Дешевше доїхати звідси до центру. Майнула думка заночувати в общазі або — а чому б і ні? — у Алли, але я прогнав її, бо вже рішуче налаштувався розслабитися в гарячій ванні.

Машин у цей час небагато. Протягом кількох хвилин проїхали дві легковушки, і я вже зовсім впав у відчай, коли третя машина моргнула сигналом повороту і гальмонула.

Я підбіг, ступивши на ходу в калюжу, нетерпляче рвонув на себе передні дверцята. За кермом — Ігор.

Якийсь час ми їли один одного очима. Нарешті він запитав:

— Куди їдемо?

— Нікуди! — я зібрався хряснути дверцятами.

— Сідай, підвезу. Чи боїшся?

Розумію, що все це дешева провокація, однак піддаюся і влаштовуюся поряд.

— Куди-небудь у центр.

Він кивнув. Машина рушила з місця і, доїхавши до найближчого перехрестя, розвернулася і помчала у зворотному напрямку.

— Е-е, ти куди?

— Сиди і не рипайся, — Ігор навіть не глянув у мій бік. — Я тебе навмисне шукав, побалакати треба.

— Так могли б на місці побалакати чи по дорозі…

Він мовчки додав швидкості. Мені чомусь не було страшно. Нерви, зрозуміло, напружилися, і руки через це зрадницьки трусяться, але я міцно стиснув кулаки, нігті врізалися в долоні, тремтіння потроху вщухло.

— Ну, говори тепер. Я не питаю про що — здогадуюсь.

— Розумний! Тільки ще розумнішим будеш, коли припиниш порпатися у цій брудній справі.

Я звернув увагу, що ми виїжджаємо за межі міста. Промайнув останній дім, почалася лісосмуга.

— Дівчисько твоє сп’яну і з дурості зв’язалося з п’яним барменом Юрком. Тільки до кінця грати не схотіла, він розлютився і вирішив покарати шалаву.

— Ти базар взагалі-то фільтруй!

— Коротше, він її приклав, вона тікати, хіпіж підняла, а коли менти наспіли — маньяка вигадала. Не розказувати ж правду, сам розумієш! А лягаві раді старатися, серійного вбивцю спіймали. Так усе було?

Ігор натиснув на гальма. Машина зупинилася біля узбіччя.

— Одного не збагну, — вів далі я. — Якого хріна ти її взявся відмазувати? Гаразд, признається вона, що збрехала, Юрка доведеться звільнити, а в неї будуть неприємності. Тільки тобі яка до всього цього печаль? Чи Юрко тобі заважає чимось, і ти хочеш його втопити, чи…

— Заткнися, — коротко кинув Ігор і повернувся до мене всім корпусом. — Тепер я говоритиму, а ти слухай уважно. Я не хочу, аби в моєї подруги були неприємності. Чому — хай тебе це не гребе. Те, що ти нагородив Мухтарові — туфта рідкісна. Граєш відбій, і в наших краях тебе більше бачити не повинні. Та й тобі самому не захочеться — вдруге морочити собі яйця Мухтар не дозволить, і дорога сюди тобі буде точно заказана. Ясно?

— А якщо я доведу, що правий, якщо менти лопухнуться, а твоя баба опиниться під слідством — запросто тобі можуть співучасть приписати? Що тоді?

— «Тоді» не буде. Буде зараз.

Ніж у його руці з’явився немовби з повітря. Лезо застигло у кількох міліметрах від мого горла. Я мимоволі відсахнувся, стукнувся головою об скло дверцят.

— Віриш, що я тебе зараз зроблю , викину трупа в лісі — і вбивцю твого зроду не знайдуть? — лезо піднялося на рівень очей. — Або очі повиколюю і викину тут?

Дуже хотілося зажмуритися, я навіть блимнув очима, але потім нахабно втупився навіть не на вістря — просто в очі Ігоря.

— Чого вилупився? Віриш чи ні?

Дивуючись власному спокою, я відвів його руку з ножем ледь у бік. Він теж явно здивувався, рука опустилася на рівень мого живота, і вістря легенько кольнуло.

— Вірю. Та невже баба варта того, щоб через неї таку статтю на себе вішати? Не розумію я…

Ніж зник. Я не втримався і зітхнув із полегшенням. Ігореві сподобалася така реакція, і взагалі тепер він дивився на мене із зацікавленістю.

— Гаразд, — промовив він. — Вилазь.

Я мовчки вибрався під дощ. Машина розвернулася, дверцята збоку водія прочинилися.

— Я тебе попередив, козел. Граюся з тобою в останній раз. Будеш продовжувати свою бодягу — пошкодуєш, це я тобі обіцяю.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Осінній сезон смертей»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Осінній сезон смертей» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Кокотюха - Клуб Боягузів
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Аномальна зона
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Київські бомби
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Шукачі скарбів
Андрій Кокотюха
libcat.ru: книга без обложки
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Зламані іграшки
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Небезпечна спадщина
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Група залізного порядку
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Пригоди Клима Кошового
Андрій Кокотюха
Отзывы о книге «Осінній сезон смертей»

Обсуждение, отзывы о книге «Осінній сезон смертей» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x