Андрій Кокотюха - Осінній сезон смертей

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Кокотюха - Осінній сезон смертей» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 1997, Жанр: Маньяки, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Осінній сезон смертей: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Осінній сезон смертей»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

"…автор уміє будувати цікаві сюжети, захоплювати читача своєю інтригою. А для читача це дуже важливо, адже він любить і заплутане плетиво кримінального сюжету, і впізнавати знайомі ситуації, і радіти, розгадавши розвиток колізії».
Соломія Павличко Журнальний варіант Березіль, 997 р. N 3–4

Осінній сезон смертей — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Осінній сезон смертей», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Серьога дома? — дурнувато посміхнувшись, запитав я.

— Який Серьога? Ви помилились, напевне, — голос був якийсь переляканий.

— А нам сказали, він у сто сорок шостій живе, — я старанно зображував підпилого гуляку, а Алла повисла на моїй руці в ролі веселої подружки.

— Ви помилилися. Тут такий не живе.

Двері зачиняються. Ще шість кімнат лишилося.

План простий: ми приблизно знали, кого шукаємо, міліцейський опис міцно в’ївся мені в пам’ять. Беремо блок, у якому живуть бармени, і сусідній, через коридор. У блоці чотири кімнати. Барменську відкидаємо, лишається усього сім на два блоки. Сьогодні неділя, всі сидять дома, у частині кімнат — сімейні пари. Та навряд чи в нашого вбивці є дружина. При його підході до жіночої статі! Або ми автоматично виключаємо з числа підозрюваних сімейні пари, і наше коло значно звужується, або ж ми знову не там шукаємо.

Ми зображуємо підпилу парочку, яка шукає друзів. Я навіть тримаю в руках пляшку шампанського.

Ліворуч від очкарика відчинила товста молода жінка із сумним виразом обличчя. Коротко й без усякого смаку пострижена, неохайний блакитний халат, розтоптані капці, жує щось. Серьога тут не живе, такого вона не знає. До побачення.

Третя спроба. І остання в цьому блоці. Постукали, двері відчинилися. Виткнулася собача морда, за нею хазяїн звичайний, у спортивному костюмі. Руки маленькі. Не він.

— Чара, геть! — звелів собаці хлопець, і пес заховався. Хлопець запитально подивився на нас.

Розповідаю казку про Серьогу. Такого тут нема. Вибачте.

У сусідньому блоці — теж нічого. В одній кімнаті живуть двоє дівчаток, далі кругом сім’ї. Повне фіаско.

— Я знав, що нічого з цього не буде, — пробурчав я на вулиці, закутуючи шию шарфом, захищаючись від холодного листопадового вітру.

— Спробувати ми мусили, — з Алли теж вітер видув вчорашню переможну ейфорію.

Гаразд, програвати треба гідно. Не сищик я, нічого не поробиш. Завтра збираю своє манаття — і гайда. На роботу треба, і забути про все… Хоча розумію: довго ще мені буде снитися обличчя Юри Кріпака, а кожен телефонний дзвінок примусить мене смикатися — адже я знаю, що вбивця на свободі.

У понеділок зранку випав перший сніг. Дрібний і мокрий, він миттю танув, зливаючись із чорною грязюкою асфальту. Для середини листопада така погода звична — природа нагадує, що зима — ось вона, що скоро Новий рік і, можливо, зміниться життя кожного. У всякому разі, у мене з листопадовим снігом такі асоціації.

Усі ми чекаємо змін на краще, і мене перший сніг радував завжди. Але зараз, стоячи на автобусній зупинці, я перебував у недоброму гуморі. Думки, які я вперто гнав від себе, уперто поверталися.

Знайоме обличчя, добре, хоч можна переключитися. Я почав згадувати, де бачив молодицю у теплій вовняній хустці і пуховикові кольору канарки, яка саме підійшла до зупинки, тримаючи під руку супутника. Де я її бачив? Зовсім же недавно!

Вчора!

І згадавши, я тут же звернув увагу на її супутника. Він нагадував ведмедя: ступав важко, клишоного, незграбно, риси обличчя — як у Собакевича. Зросту середнього, але природа рознесла його вшир. Могутні плечі, міцні ноги, сильні руки. Від нього за кілометр віяло неприборканою дикою тваринною силою! Стоп, руки… Я усвідомлював, що поїдаю їх очима, що непристойно так витріщатися на людей, але…

Він без рукавичок. Величезні — чи мені так здається? — п’ятірні стирчать із рукавів пальта. На пальці — обручка, значить, поряд із ним дружина. Це — сусідка очкарика і хлопця з собакою Чарою. Живе — живуть! — в одному блоці із барменами з «Зодіаку» Юрком і Сашком. Ота неохайна товста жінка у блакитному халаті — його дружина.

Спокійніше, Кропива. Дивися в інший бік. Тепер згадай — ти вже лопухнувся кілька разів. Чи не підганяєш ти задачку під тобою ж вигадану відповідь? Сліди на мокрій землі, сліди пальців на шиї — ось за якими ознаками склали опис можливого — можливого! — вбивці. Чому воно повинно відповідати дійсності?

Тільки тому, що під цей безглуздий опис підпадає хлопець, який живе з дружиною в одному блоці із барменами з «Зодіаку»?

Ні, не лише тому. Вчора я бачив його дружину. Його жінку . Він убиває вродливих, позбавлених комплексів (знову ж таки твої, Кропива, припущення!) дівчат, історії про яких чує від сусідів. У нього багато власних комплексів, головний з яких — його дружина. Так, шматочки мозаїки починають припасовуватися… Це ВІН ! Не скажу, що сумнівів нема — є сумніви. Та щось мені підказувало з глибин підсвідомості — це він.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Осінній сезон смертей»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Осінній сезон смертей» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Кокотюха - Клуб Боягузів
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Аномальна зона
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Київські бомби
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Шукачі скарбів
Андрій Кокотюха
libcat.ru: книга без обложки
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Зламані іграшки
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Небезпечна спадщина
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Група залізного порядку
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Пригоди Клима Кошового
Андрій Кокотюха
Отзывы о книге «Осінній сезон смертей»

Обсуждение, отзывы о книге «Осінній сезон смертей» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x