Джеймс Чейз - Це не моя справа

— Складно, але розумно, — зронив Ульман, кивнувши головою. — І що було потім?

Бікс аж застогнав.

— Мушу прочистити горло! — вигукнув він і залпом осушив мою склянку з віскі, перш ніж я встиг зупинити його. — З мене уже досить того всього!

— Запевняю тебе, що далі буде цікавіше, — пообіцяв я. — І ви побачите, який я розумний.

— Може, його варто дослухати? — запитав Бікс у Крістал. — А то ще, чого доброго, змусить нас платити за вечерю!

— Бредлі дав Нетті цінних паперів на п’ять тисяч фунтів як весільний подарунок, — провадив я далі. — І захотів повернути свої гроші. Френкі побував на квартирі, усюди шукаючи ці папери, але знайти їх йому не вдалося. Знайшов їх я, і Френкі, справедливо запідозривши істину, напав на мене, але я дав йому гідну відсіч.

— Можете лише уявити, як зрадів Коррідан, коли я вручив йому не лише акції, але й «люґер», — продовжив я. — Він тут же вигадав байку про те, що папери фальшиві і що «люґер» належить чолов’язі на ім’я Пітер Еттерлі. Фред усе це перевірив і виявив, що чоловіка з таким ім’ям не існує насправді — ба більше, не існує й жінки на ім’я Анна Скотт, хоча Коррідан і наплів мені, що знайшов його в реєстрі Сомерсет Хаус.

— Мушу зробити з цього приводу два глибокодумні зауваження, — втрутився Бікс. — Перше: Коррідан, ймовірно, зробив із тебе посміховисько; друге — Фред, здається, виконав за тебе всю чорнову роботу.

Я кивнув, вишкірившись.

— Саме так, — підтвердив я. — Оплески містерові Ульману!

Крістал настільки розчулилася, що в пориві ентузіазму чмокнула Ульмана у щоку. Той отетеріло зиркнув на неї, витер помаду і сказав:

— Яка приємна несподіванка! Можливо, я щось таки втратив у житті. Єдиною жінкою, котра цілувала мене, була моя мати.

— Певно, вам її справді бракує, — зауважила Крістал. — Але мені сподобався смак вашого крему для гоління.

— Замовкніть вже обидвоє! — гарикнув Бікс.

— Отож, продовжую, — з притиском сказав я. — Що насправді виказало Коррідана, то це вбивство Медж Кеннітт. Я помітив інспектора, коли виходив із помешкання Медж, щоб купити їй пляшку віскі: зауважив його поблизу будинку, а коли повернувся, Медж була уже мертва. Вона написала на запорошеній підлозі ім’я «Джейкобі», сподіваючись, що це дасть мені підказку. Звісно, так воно й було. Коррідан прибув разом зі своїми людьми і витер напис, надіючись, що я його не помітив.

— Але ти це бачив, — докумекав Бікс. — Ну ж бо, випиймо! Відчуваю, що від хвилювання от-от знепритомнію!

— Так, бачив, — провадив я далі, ігноруючи його ремарку. — І Фред розкопав для мене всі подробиці справи Джейкобі. Меррівезер, приватний детектив, якого я найняв, вибовкав Корріданові, що біля котеджу в Лейкемі бачили чорно-жовтий «бентлі». Я з’ясував, що авто належить Корріданові. Він зметикував, що йому слід спекатися «бентлі», і продав його чоловікові на ім’я Пітер Френч. Так сталося, що я навідав Френча і побачив авто. Корріданові стало про це відомо. Він змусив Нетту переконати мене, що Френч і був убивцею Медж Кеннітт, і це їй майже вдалося.

Ставало надто гаряче для Коррідана. Він вирішив вивезти награбоване з країни. Тут я міг стати у пригоді, а Нетта була тією особою, котра мала реалізувати його задум. Коррідан із Бредлі знову посварилися. Інспектор сказав йому, що Нетта жива і що вона вивезе награбовані коштовності в Америку. Бредлі це не сподобалося, але Коррідан надто багато знав, щоб йому суперечити. Коштовності передали Нетті, й вона почала обробляти мене. Я підіграв їм, забравши персні у Бредлі, а тоді начебто дав себе переконати у версії стосовно смерті Литтлджонса. Коул робив вигляд, що шантажує мене; я ж удавав, що змушений у паніці полишити країну.

— Гадаю, що кінець уже близько, — сказала Крістал, зітхнувши з полегшенням.

— Так, — підтвердив я. — Я переконав Гаррі розіграти комедію, запевнивши Нетту, що нема нічого простішого, ніж полетіти з ним в Америку.

— І я впорався зі своєю роллю блискуче, — Бікс аж сяяв від гордощів.

— Я виклав О’Мейлі усі факти, і він затримав Коула та влаштував пастку для Коррідана. На жаль, Коррідан дізнався про арешт Коула і збагнув, що щось пішло не так. Він потрапив у помешкання Медж саме в той момент, коли ми з Неттою вже вирушали до аеропорту. Гадаю, він мав намір вбити мене і змусити Нетту переконати Бікса допровадити її з Корріданом у Штати.

— Наче б я на це погодився! — презирливо озвався Бікс.

— Так чи інакше, інспектор О’Мейлі, сидячи на кухні, все чув, і Коррідан у пастку таки потрапив, — завершив я свою розповідь. — Буду вельми здивований, якщо тих двох не повісять.