Джеймс Чейз - Весь світ у кишені

— Я завжди хотів провчити тебе, сучий покидьку, — сказав Блек. — І зараз покажу тобі, що таке справжня бійка.

Коли він звівся на ноги, до кімнати зайшов Морґан.

Затамувавши подих, Джипо мовив:

— Зупини їх, Френку! Вони намірились битися!

Чотири швидкі кроки — й ось уже Морґан стоїть між чоловіками, повернувшись спиною до Кітсона, а обличчям — до Блека.

— Ти що, зовсім з глузду з'їхав? — із награною ввічливістю поцікавився Френк. Його зміїні очі палахкотіли.

Блек завагався, а тоді знизав плечима, поправив пальто, пригладив пальцями волосся. Підтягнувши стілець, він вмостився на нього й опустив погляд на стіл, розтираючи щелепу.

Морґан повернувся до Кітсона.

— Якщо через тебе в команді почнуться проблеми, — сказав він, — то опинишся по вуха в лайні. Вдруге повторювати не буду. Сядь!

Кітсон згорбився на стільці подалі від Джинні з Блеком.

Досі схвильований, Джипо підійшов до столу й невпевнено зупинився біля Джинні.

— Не проти, якщо я тут сяду?

Вона похитала головою:

— А мені яка різниця?

Збентежено всміхаючись, Джипо сів.

Морґан заходився міряти кроками кімнату. З тонких вуст звисала цигарка, а капелюх прикривав очі.

— Добре, люди, — мовив він, — увага. Йдемо на справу сьогодні, десять хвилин по півночі. Саме тоді кафе буде переповнене, а шанси, що нас спіймають, — мізерні. За кермом — Кітсон, — він змовк і поглянув на Алекса. — Ти знаєш район. Лишайся в машині, двигуна не глуши. Коли стане гаряче, дочекайся нас, а тоді повертай ліворуч, щоб уникнути світлофорів. Якщо за нами буде хвіст, твоя справа — відірватися від нього. Впораєшся?

Кітсон насуплено кивнув.

— Джинні. Ти, Ед і я, — вів далі Морґан, продовжуючи крокувати, — зайдемо всередину. Лу позичить мені кулемет. Ти, Еде, будеш зі своєю зброєю. Джинні заходить за мною. Потім — Ед. Він і подбає про двері. Щойно опинимося всередині, Ед опустить на дверях жалюзі. Я підійду до барної стійки, щоб контролювати всю залу. Кулемет має остудити всі гарячі голови. Коли відвідувачі опиняться у потрібному місці, Джинні пройдеться й забере гаманці. Нам не потрібно нічого, крім готівки. Якби хтось зайшов, то ти маєш розібратися з ним, Еде. Якщо працюватимемо хутко, уся справа триватиме не більше п'яти хвилин. Це залежить від тебе, Джинні. Стеж, аби ніякий хитрий тип не схопив тебе, коли забиратимеш його гаманець. Ми б хотіли уникнути стрільби, хіба що зовсім непереливки стане.

Доки Джипо слухав, його маленькі чорні очиці неспокійно бігали. Він тішився, що не бере участі в операції.

Кітсон розтер кісточки пальців і подивився на стіл. Він також радів, що відповідає лише за машину. Потрібно було мати неймовірну витримку, щоб увійти до кафе й підкорити своїй волі чотири чи п'ять десятків людей. Молодик не був певен, що таке йому до снаги.

У душі Блека досі клекотав гнів, що Кітсон вдарив його, але Морґанові слова відволікли його від Алекса: нутрощі Еда враз схололи й затягнулися у тугий вузол.

— Ну гаразд, — сказав він. — Якщо хочеш, зробимо саме так, Френку, але ідея мені не до вподоби. Ми могли б виконати щось легше.

Морґан на мить спинився.

— Знаю. Але ми йдемо саме на таку справу, щоб налаштуватися й підготуватися до великої. Я знаю, що роблю, Еде. Ця справа покаже, чи не зіпсує хтось із вас головної операції. Тому я й обрав її, — він обійшов навколо столу й поглянув Джинні у вічі. — Це випробування для тебе. Ти багато чого тут наговорила, й слова твої звучали вельми переконливо. Тепер я хочу побачити, чого вони вартують. Саме тому я дав тобі найскладнішу роль.

Дівчина спокійно дивилася на нього.

— Я впораюся. Це не так вже й складно.

Морґан усміхнувся.

— Побачимо. Ось, власне, і все. Наразі попрощаймося. Кітсоне, прижени машину Джипо до кафе о дванадцятій десять. Твій годинник точний? Що він показує зараз?

— Восьму двадцять, — сказав Кітсон, зиркнувши на наручний годинник.

— Наразі восьма двадцять три, — виправив його Морґан, зиркнувши на свій. — Лу видасть тобі кулемет. Тримай його на задньому сидінні. Приїдеш до кафе сам. Ми з Едом прийдемо пішки. Дорогою я витягну зброю із машини, — він поглянув на Джинні. — Ти прийдеш із Меддакс-стрит. Будь на місці о дванадцятій десять. Мусимо прибути вчасно. Ти маєш годинник?

Джинні кивнула.

— Гаразд, — підсумував Морґан. — Забери зброю, коли виходитимеш, Кітсоне. Піди з ним, Джипо, й переконайся, що все гаразд. Отже, побачимося о дванадцятій десять?

Алекс звівся на ноги. Нервово зиркнувши на Френка, а потім — на Джинні, він відвів погляд, тоді розвернувся й широкими кроками рушив до дверей. Джипо почимчикував за ним.