Джеймс Чейз - Весь світ у кишені

Морґан усміхнувся до нього, як старші чоловіки всміхаються до зелених хлопчаків, коли ті раптом бовкнули якусь дурницю. Він перевів погляд на Блека, знаючи, що коли того робота зацікавить, то щось може і вигоріти. Блек метикуватий. Малюк, Кітсон, — сміливий, має силу в руках і вміє водити машину, але він дурень дурнем. Тож коли вже Блек скаже, що нічого не вигорить, доведеться придумувати інший план.

— А ти що скажеш, Еде?

Насупившись, Блек запалив цигарку.

— Я б за таку роботу не взявся, байдуже, який там прибуток, але якщо ти хочеш викласти деталі, я уважно послухаю.

У цьому був весь Блек: ніколи не скаже своєї думки, доки не почує всіх фактів.

Джипо нервово засовався, розгублено переводячи погляд із Кітсона на Морґана.

— Що ж такого важкого у цій роботі? — запитав він.

Морґан махнув Кітсону рукою.

— Розкажи йому, малий, ти ж маєш знати, бо працював на ту контору.

— Так, — відповів Алекс. — Я знаю. Ця справа нікому не до снаги. Кожен, хто достатньо божевільний, аби спробувати вкрасти гроші станції, наривається на велику халепу, — він оглянув присутніх за столом, збентежений потребою так розмовляти з трьома значно старшими за себе чоловіками, а тому — охоплений непевністю. — Я не жартую. Агентство броньованих автомобілів «Веллінґ» може влаштувати веселе життя. Я точно знаю, бо, як зазначив Френк, колись там працював.

Джипо потер обличчя долонею й зиркнув з-під лоба на Морґана.

— Але ж ти маєш план, правда, Френку?

Морґан проігнорував його запитання, не відриваючи погляду від Кітсона.

— Ну ж бо, хлопче, — мовив він, — говори. Розкажи їм, наскільки все складно.

Алекс взяв одну з покерних фішок Морґана. Насупившись, він зиркнув на неї і почав без упину крутити між товстими пальцями.

— Перш ніж я покинув агентство, — сказав молодик, — вони отримали нову машину. До того використовували звичайну бляшанку з чотирма охоронцями. А для нового авто навіть ескорт не потрібен. Машина — вищий ґатунок. Вони настільки впевнені в її надійності, що навіть більше не страхують вантажу.

— Що ж у ньому такого особливого? — поцікавився Морґан.

Кітсон розчесав волосся грубими пальцями. Він трохи бентежився від потреби так багато говорити, але щиро прагнув довести Френку, що цього разу він помиляється, пропонуючи таку роботу. Дотепер юнак беззастережно вірив Морґану. Усі четверо вже півроку працювали у команді, і їм вдалося провернути кілька непоганих справ. Хоч грошей заробляли небагато, але й на ризик не наражалися. Кожна операція була ретельно спланована Морґаном. Кітсон розумів, що двісті тисяч баксів — гроші величезні, але який сенс про них мріяти? Морґан сказав, що ці грошики лежать і чекають на них, але ж як він помиляється! Він просто не розуміє, про що говорить!

— Ну ж бо, малий, — наполягав Френк, насмішкувато зиркаючи на нього. — Що ж такого особливого в цьому новому авто?

Кітсон глибоко вдихнув.

— Ти так просто не підійдеш до нього, Френку, — юнак дуже хвилювався, прагнучи добре все пояснити, і його голос тремтів. — Автомобільну броню виготовлено зі спеціального сплаву, який неможливо розрізати. Може, він і розплавиться під високою температурою, от тільки плавити доведеться кілька годин, якщо не днів. Найпотужніша частина автомобіля — двері. На них є замок із годинниковим механізмом. Коли машина завантажується, працівники встановлюють замок. Аби дістатися до «Станції ракетних досліджень», потрібно їхати три години на великій швидкості. А замок встановлюють на чотири години. Це дає водієві додатковий час, щоб упоратися з корками на дорозі чи поломкою, — він поклав покерну фішку на стіл і глянув на двох чоловіків, що нахилися вперед і зосереджено слухали. — На панелі, що контролює замок із годинниковим механізмом, є командна кнопка. Якщо почнуться якісь негаразди, водієві потрібно буде лише натиснути на кнопку — і замок вимкнеться.

— І що ж тоді станеться? — насмішкувато запитав Морґан.

— Після того, як натиснеться кнопка, ніхто не зможе відчинити дверей, доки замка не встановлять знову. А це вже справа професіоналів, — Кітсон запалив цигарку і випустив дим через широкі ніздрі. — Є ще дещо: у машині встановлено короткохвильовий приймач і передавач, тож із миті від'їзду в напрямку станції водій підтримує постійний радіозв'язок з агентством, — помітивши, що Морґан саркастично посміхається, юнак перевів погляд на Джипо й звернувся до нього: — Уявімо, що якомусь придуркові прийде в голову пограбувати машину. Він блокує дорогу і пробує зупинити авто. Водій та охоронець миттю вживають заходи безпеки. Водій натискає на кнопку, що збиває замок із годинниковим механізмом, а охоронець вмикає тумблер, який закриває лобове скло й вікна сталевими жалюзі, перетворюючи авто на металеву коробку, яку неможливо відчинити. Тоді охоронець тисне на ще один перемикач на передавачі, що надсилає постійний сигнал. Будь-яка радіофікована поліційна машина може відстежити той сигнал, і де б не перебувало авто із грішми, поліція його знайде. Виконавши ці три дії, перевізникам лишається тільки сидіти й чекати, доки надійде допомога, — юнак струсив попіл із цигарки. Його рука тремтіла від збудження. — Як я вже казав, ніхто не наважиться викрасти той автомобіль. Він ніби створений для всіляких проблем.