Джеймс Чейз - Ось ваш вінець, леді

— Ну, зараз це йому анітрохи не допоможе. Цьому типові буде непереливки, коли федерали прищемлять йому хвоста. Слухай, крихітко, може, ми зупинимося у цьому містечку, доки ту банду розіб'ють ущент, а тоді зможемо повернутися додому та почати все спочатку?

Марді похитала головою.

— Я не можу думати про це зараз. Розкажи мені про ту жінку... що з нею сталося, Ніку? Ти повідомив поліцію?

Я бачив, що вона не заспокоїться, поки не почує від мене усієї історії. Тож, оминаючи бридкі деталі, розповів дружині про те, як повернувся до рибальського будиночка, як думав, що її вбили, як знайшов Блонді та що сталося потім. Марді сиділа, ховаючи від мене своє обличчя та тихо плакала.

— Отак воно й було, мила, — завершив я. — І тобі нема чого плакати. Може, вона й прийшла для того, щоби тебе застерегти, та однаково її рано чи пізно спіткала би така доля. Блонді була грубою дівкою, й тобі не варто за нею побиватися.

Марді приклала хустинку до носа, зиркнула в мій бік блискучими очима й запитала:

— Що змусило її отак прийти до нашого будиночка і ризикувати власним життям заради мене?

Я схилився до керма та завів двигун, промовивши.

— Хтозна. Я ніколи б не подумав, що вона на таке здатна.

Щойно рушивши автівкою з місця, мені сяйнула інша думка.

— А як ти знала, що я приїду до Сари Спенсер?

— Я мусила ризикнути... Я не знала напевне, чи ти туди приїдеш, проте не знала, де ще зможу тебе знайти. Тому й подумала, що, повернувшись до будиночка та не знайшовши там мене, ти рано чи пізно поїдеш додому до Сари Спенсер.

— Це дуже розумно з твого боку, крихітко, — захоплено сказав я. — Це дуже розумно.

Потому ми їхали мовчки. Я розумів, що Марді досі напружена. Гадаю, її неабияк приголомшила новина про смерть Блонді. Я тішився, коли ми, зрештою, в'їхали у Платтсвіль та знайшли місцевий готельчик, у якому могли би зупинитися.

Хлопець за стійкою готелю був на три чверті мертвий, та однієї чверті життя йому вистачило, щоби забезпечити нас із дружиною спальнею, а мене — випивкою. Коли ми залишилися самі, я припав до пляшки так сильно, як не припадав до більшості пляшок. Марді занурилась у велике, старомодне ліжко. Від утоми її голова сама хилилася на подушки.

Я кинув на неї єдиний погляд і прийняв рішення.

— Вкладайся просто зараз і спи. А я тим часом зателефоную Еккі та повернуся. Ну ж бо, мила, дозволь мені спершу подбати про тебе.

Марді підвела голову.

— Усе гаразд, Ніку, сходи зателефонуй, а я вже якось дам собі раду. Ну ж бо, що раніше ти підеш, то раніше повернешся.

Це було слушно, тож я залишив дружину та спустився сходами, аби зателефонувати Еккі. Цей хлопець був сповнений новин. Він не дав мені ані найменшого шансу розповісти, де перебуваю, а відразу почав викладати свою історію.

— Ох, що я тобі розкажу! Таж нічого подібного не траплялося ще з часів пожежі у Сан-Франциско [62] Йдеться про катастрофічну пожежу, що сталася в часи Каліфорнійської золотої лихоманки. Тривала з 3 по 4 травня 1851 року та знищила три чверті міста Сан-Франциско. ! — репетував Еккі в слухавку. — Ти мусиш про це почути, і то швидко. Так от, оборудки «Тканин Маккензі» було викрито, й зчинилася така буча, аж пекло сміється! Отож, подавсь я до Бюро та дав їм, над чим попрацювати. Одначе спершу федерали не йняли мені віри, думаючи, що я налиганий. Та ті хлопці мене знають, отже, зрештою вирішили-таки щось зробити. Тож ми усі рушаємо до поліційного відділку, щоби зазирнути до Каца. Божечку, але ж той сержант його й віддухопелив! Кац був у такому стані, що йому було вже геть не до жартів. То він просто розкрив рота та вже його не стуляв. Цей тип розповідав усі таємні відомості тієї банди так швидко, що федерали не встигали за ним записувати. А тоді вони вивели його назовні. Гадаю, ніхто, крім мене, не здогадувався, що вони таке зроблять, та я тоді цим питанням не переймався. Отже, вони пішли, а я вирішив залишитися у відділку, поки федерали усе владнають. Я хотів отримати історію і, хай йому грець, я її отримав. Щойно федерали вивели Каца з відділку, як наскочили бандити з кулеметами Томпсона [63] Thompson М1 — американський пістолет-кулемет, розроблений Джоном Томпсоном у 1916 роді, широко застосовувався під час Другої світової війни. Втім, пістолет-кулемет Томпсона активно використовувався вже під час Сухого закону 1920-1933 років у США, ставши улюбленою зброєю Гангстерів і діставши прізвисько «Томміган». та відкрили по них вогонь. Каца просто нашпигували свинцем, і він упав на землю мертвий. Тоді один із федералів також дістав кулю, та двоє інших почали гатити у відповідь зі своєї артилерії, й на вулиці зав'язалася Грандіозна стрілянина, під час якої твій вірний слуга зателефонував до новинарської кімнати та горлав у слухавку останні новини, достоту як той коментатор, що веде трансляцію з місця події.