Стіґ Ларссон - Дівчина, що гралася з вогнем

— Я така, яка є, — сказала Лісбет. — Я поїхала, щоб утекти від усього і від усіх. Але треба було спершу попрощатися.

— Я думала, з тобою щось сталося. Але останнім часом ми з тобою нечасто бачились і тоді, поки ти ще не поїхала.

— У мене було багато справ.

— Ти така таємнича. Ти ніколи не розповідаєш про себе, і я навіть не знаю, де ти працюєш і кому мені телефонувати, якщо твій мобільник не відповідає.

— У даний момент я ніде не працюю, а крім того, ти така самісінька. Ти хотіла шістьох, хоча була зовсім не зацікавлена в постійному зв’язку. Правда ж?

Міммі скоса подивилася на Лісбет.

— Так, правда, — відповіла вона нарешті.

— Ось те ж саме було й зі мною. Я тобі ніколи нічого не обіцяла.

— Ти змінилася, — сказала Міммі.

— Не дуже.

— Ти стала старша. Доросліша. Ти інакше вдягаєшся. І ти щось напхала у свій бюстгальтер.

Лісбет не відповіла, але посовалася на стільці. Міммі зачепила болючу для неї тему, і вона не знала, як пояснити їй, у чому річ. Міммі вже бачила її голою і тепер неодмінно помітить різницю. Врешті-решт Лісбет опустила очі і буркнула:

— Я зробила собі груди.

— Як ти сказала?

Лісбет підвела очі і заговорила голосніше, не усвідомлюючи, що в її тоні з’явилася вперта нотка:

— Я з’їздила до італійської клініки і зробила там операцію, щоб у мене були справжні груди. Ось чому я пропала. А потім я стала подорожувати. І ось я повернулася.

— Ти жартуєш?

Лісбет подивилася на Міммі без жодного виразу.

— Яка ж я дурепа! Адже ти ніколи не жартуєш!

— Я не збираюся ні перед ким вибачатися. І я кажу правду. Якщо ти хочеш, щоб я пішла, так і скажи.

— Ти справді зробила собі нові груди?

Лісбет кивнула. Міммі By раптом голосно розреготалася, і Лісбет спохмурніла.

— В усякому разі, я не хочу відпускати тебе, не подивившись, як це виглядає. Ну будь ласка! Please!

— Міммі! Я завжди була рада зайнятися сексом з тобою. І тобі не було ніякого діла до того, як я живу, а якщо в мене не було часу, ти знаходила когось іншого. І тобі абсолютно наплювати, що про тебе подумають люди.

Міммі кивнула. Ще в старших класах школи вона зрозуміла, що народилася лесбіянкою, і після довгих боязких пошуків у сімнадцять літ нарешті була посвячена в таємниці еротики, коли випадково пішла з однією приятелькою на свято, що його проводила в Ґетеборзі РСФЛ. [37] Шведська федерація із захисту прав геїв, лесбіянок, бісексуалів і трансгендерів. 3 того часу вона ніколи не думала про те, щоб якось змінити свій стиль життя. Тільки одного разу, коли їй було двадцять три роки, вона спробувала зайнятися сексом з чоловіком. Вона механічно проробила все, що було потрібно і чого від неї чекав її партнер, але не дістала ніякого задоволення. Крім того, вона на додачу належала до тієї меншини серед меншини, яка нітрохи не прагнула до міцних стосунків, взаємної вірності і затишного домашнього сюсюкання вечорами.

— Я повернулася до Швеції кілька тижнів тому. Я хотіла дізнатися, треба мені вирушати на пошуки когось іншого чи ти ще мене не забула.

— Сьогодні я збиралася гризти граніт науки.

Міммі розстебнула на Лісбет верхній ґудзик блузки.

— Тоді якого біса…

Вона поцілувала Лісбет і розстебнула ще один ґудзик.

— Це я неодмінно повинна побачити.

Міммі знов поцілувала її.

— Ласкаво просимо додому!

Харієт Ванґер заснула близько другої години ночі. Мікаель Блумквіст не спав і лежав поруч, прислухаючись до її дихання. Врешті-решт він підвівся, витягнув з її сумочки пачку «Данхілла» і взяв сигарету. Не одягаючись, він сів на стілець поряд з ліжком і дивився на сонну.

Мікаель не збирався ставати коханцем Харієт. Навпаки, після всього пережитого в Хедестаді він відчував бажання триматися від родини Ванґер подалі. Минулої весни він кілька разів зустрічався з Харієт на засіданнях правління і старанно дотримував дистанції; обоє знали таємниці одне одного і могли б тримати одне одного на гачку, але, за винятком зобов’язань Харієт щодо «Міленіуму», їх, здавалося, нічого тепер не зв’язувало.

Торік на Трійцю Мікаель уперше за багато місяців поїхав на вихідні на свою дачу в Сандхамні, де ніхто до нього не чіплятиметься і він спокійно зможе посидіти на самоті на причалі з яким-небудь детективчиком. У другій половині дня в п’ятницю, через дві години після приїзду, він пішов у кіоск по сигарети і несподівано носом до носа зіткнувся з Харієт. Їй теж захотілося відпочити від Хедестада, і вона замовила собі на уїк-енд номер в готелі Сандхамна, де вона жодного разу не бувала ще з дитинства. Із Швеції вона втекла в шістнадцять років, а повернулася в п’ятдесят три. Знайшов її Мікаель.