Стіґ Ларссон - Дівчина, що гралася з вогнем

Потім вона знову посерйознішала. Від думки про Міммі Лісбет відчула докори сумління. Цілий рік вони були нерозлийвода, а потім вона геть закинула Міммі заради Мікаеля Блумквіста, навіть нічого їй не пояснивши. Вона не попрощалася, не попередила, що їде з Швеції. З Драґаном Арманським і дівчатами з «Перстів диявола» вона теж не попрощалася і не повідомила про свій від’їзд. Мабуть, вони думають, що вона померла, а можливо, забули про неї: вона ніколи не відігравала помітної ролі в цій компанії. Вона немовби відвернулася від усіх. Раптом Лісбет пригадала, що і з Джорджем Блендом не попрощалася, їдучи з Ґренади, і подумала — раптом він там шукає її на пляжі? Їй навернулися на пам’ять слова Мікаеля Блумквіста: дружба ґрунтується на пошані й довірі. «Я розкидаюся друзями», — подумала Лісбет. Цікаво, де зараз Міммі і чи дасть вона про себе знати?

Вона засиділася за північ, розбираючи папери в кабінеті, налагоджуючи комп’ютер, а потім блукаючи по Інтернету. Перевіривши, в якому стані її вклади, вона побачила, що за рік її багатства ще зросли.

Провівши рутинну перевірку комп’ютера, що належав адвокатові Б’юрману, вона не виявила нічого цікавого в його кореспонденції і вирішила, що він поводиться сумирно і не висовується.

Їй не потрапило на очі ніяких ознак того, що він поновив зв’язок з марсельською клінікою. Судячи з усього, Б’юрман звів свою професійну і приватну діяльність майже до нуля. Він рідко користувався електронною поштою, а виходячи в Інтернет, в основному відвідував порносайти.

Тільки о другій годині ночі вона вимкнула комп’ютер. Спочатку Лісбет пройшла в спальню, роздяглася і повісила одяг на стілець, потім попрямувала митися в ванну. У кутку біля передпокою були два великі дзеркала від підлоги до стелі, розташовані під кутом один до одного. Вона зупинилася і довго себе роздивлялася, уважно вивчила своє з різкими рисами іронічне обличчя, свої нові груди і татуювання на спині. Це був красивий малюнок — довгий дракон, зроблений червоною, зеленою і чорною тушшю, що починався від плеча і протягнувся через усю спину. Його вузький хвіст, спустившись по сідниці, закінчувався на правому стегні. За рік подорожей вона відпустила волосся до плечей, але наприкінці одної гарної днини перед від’їздом з Ґренади взяла ножиці й обстригла їх. Короткі пасма знову стирчали їжаком у різні боки.

Раптом Лісбет усвідомила, що в її житті відбулась або почала відбуватись якась дуже важлива зміна. Можливо, виною тут було несподіване придбання мільярдного статку, завдяки якому вона перестала лічити кожну копійку. Можливо, вона нарешті здобула собі місце в світі дорослих, а може, смерть матері підвела остаточну риску під її дитинством.

За рік, проведений за кордоном, вона позбулася багатьох татуювань. У генуезькій клініці з медичних міркувань у зв’язку з операцією довелося ліквідувати чорне кільце навколо соска на грудях. Потім вона прибрала пірсинг з нижньої губи, а на Ґренаді — і пірсинг на лівій частині статевих губ — він їй заважав, і вона сама не розуміла, навіщо колись його вставила.

Широко відкривши рота, вона вигвинтила клинець, який проносила там сім років, і поклала в мильницю на поличці над умивальником. У роті стало якось порожньо. Тепер, якщо не брати до уваги кількох сережок у вухах, у неї залишилося тільки два пірсинги: одне колечко на правій брові і друге в пупку.

Нарешті вона пішла до спальні і вляглася під новеньку, щойно куплену ковдру. Придбане нею ліжко здавалося величезним, Лісбет займала в ньому лише маленьку частину простору — ніби лежиш на краю футбольного поля. Лісбет щільніше загорнулася в ковдру і довго ще не спала, поринувши в думки.

Агенція «Мілтон сек’юриті» займала три поверхи офісного будинку недалеко від Шлюзу. За допомогою ліфта Лісбет Саландер піднялася з гаража відразу на п’ятий — останній з них. Для цього вона скористалася піратською копією універсального ключа, якою передбачливо обзавелася про всяк випадок ще кілька років тому. Виходячи в темний коридор, вона автоматично глянула на годинник на руці. Було 03.10 ночі, неділя. Нічний черговий сидів коло пульта охоронної сигналізації на третьому поверсі, і вона знала, що, скоріше за все, крім неї, на всьому поверсі немає більше нікого.

Вона, як завжди, здивувалася про себе, що професійна охоронна агенція допускає такі прорахунки в захисті власної безпеки.