Стіґ Ларссон - Дівчина, що гралася з вогнем

Лісбет зупинила Джорджа Бленда і схопила його за комір. Притягнувши до себе його голову, вона крикнула йому в саме вухо:

— Ми знайшли її на пляжі. Чоловіка ми не бачили. Ти зрозумів?

Він кивнув у відповідь.

Вони підтягли Джеральдіну Форбс до сходів, і Лісбет ногою затарабанила в двері. На порозі показався Мак-Бейн. Від несподіванки він витріщив очі, потім підхопив непритомну жінку, впустив їх у підвал і зачинив за ними двері.

У ту ж мить нестерпний гуркітливий шум урагану стих, перетворившись на далеке буркотіння і постукування. Лісбет перевела подих.

Елла Кармайкл налила каву в кухлик і простягнула Лісбет. Від утоми та почувала себе такою знесиленою, що, здавалося, не могла навіть поворухнути рукою. Вона як сіла, притулившись до стіни, так і сиділа на підлозі не рухаючись. Хтось загорнув її і Джорджа Бленда в ковдри. Вона промокла як хлющ, і під коліном у неї була рана, з якої цебеніла кров. Одна штанина на джинсах була порвана, але вона не могла пригадати, звідки взялася ця десятисантиметрова дірка. Фреді Мак-Бейн та кілька пожильців клопоталися над Джеральдіною Форбс, перев’язували їй голову, і Лісбет байдуже спостерігала за цим. Якісь уривки фраз дійшли до її свідомості, і вона зрозуміла, що серед присутніх знайшовся лікар. У підвалі народу було напхом; крім пожильців готелю тут рятувалися і сторонні люди.

Нарешті до Лісбет підійшов Фреді Мак-Бейн і сів перед нею навпочіпки.

— Вона жива.

Лісбет нічого не відповіла.

— Що там сталося?

— Ми знайшли її на пляжі за огорожею.

— Впускаючи в підвал гостей, я недорахувався трьох. Не було тебе і подружжя Форбс. Елла сказала, що ти вибігла на вулицю як божевільна якраз тоді, коли починався шторм.

— Я побігла по мого друга Джорджа, — сказала Лісбет, киваючи у бік хлопця. — Він жив неподалік у халупі, яку, напевно, вже віднесло вітром.

— Дурний, але дуже сміливий вчинок, — сказав Фреді Мак-Бейн, поглянувши на Джорджа Бленда. — Ви не бачили там її чоловіка, Річарда Форбса?

— Ні, — байдуже відповіла Лісбет.

Джордж Бленд покосився на неї і теж похитав головою.

Елла Кармайкл подивилася на Лісбет із сумнівом і пильно зазирнула їй в очі. Лісбет холодно витримала її погляд.

Джеральдіна Форбс прийшла до тями о третій годині ночі. Лісбет у цей час уже спала, прихилившись до плеча Джорджа Бленда.

Якимсь дивом Ґренада пережила цю ніч. До світанку ураган ущух і змінився найогиднішим дощем із мрячкою, який будь-коли бачила Лісбет. Фреді Мак-Бейн випустив пожильців з підвалу.

Готель «Кейс» потребував серйозного ремонту — як і все узбережжя, він зазнав страшних руйнувань. Від бару Елли Кармайкл, що стояв біля відкритого басейну, не залишилося взагалі нічого, одна веранда була геть зруйнована. Віконні отвори по всьому фасаду зяяли порожнечею, і дах над виступаючою вперед частиною будинку був до половини здертий. У вестибюлі панували розгром і хаос.

Лісбет забрала Джорджа Бленда і пошкандибала з ним до своєї кімнати. Тимчасово для захисту від дощу вона завісила відкритий віконний отвір ковдрою. Джордж Бленд зловив її погляд.

Не чекаючи його питання, вона пояснила:

— Якщо ми скажемо, що не бачили її чоловіка, то доведеться давати менше пояснень.

Він кивнув. Вона стягнула з себе одяг, залишила його купою на підлозі і поплескала по ліжку, запрошуючи його до себе. Він знову кивнув, роздягся і теж забрався під ковдру. Вони заснули майже миттєво.

Коли вона прокинулася, був уже день і в проріхи хмар світило сонце. Усі м’язи в неї боліли, а коліно так розпухло, що ледве згиналося. Вона вилізла з ліжка, стала під душ і на стіні побачила ту саму ящірку.

Елла Кармайкл усе ще була на ногах. Вона мала втомлений вигляд, але бар уже запрацював, переїхавши у вестибюль. Лісбет сіла за столик поряд із стійкою, замовила пива і попросила до нього бутерброд. Непомітно поглянувши у бік розбитих вікон біля вхідних дверей, вона побачила поліцейський автомобіль, що стояв коло під’їзду. Їй видали замовлене, і в цей час із службового приміщення, розташованого за стійкою адміністратора, вийшов Фреді Мак-Бейн, а слідом за ним поліцейський. Помітивши її, Мак-Бейн щось мовив поліцейському, і вони обидва попрямували до Лісбет.

— Це констебль Ферґюсон. Він хоче поставити кілька запитань.

Лісбет ввічливо кивнула. У констебля Ферґюсона був натомлений вигляд. Діставши блокнот і ручку, він записав прізвище Лісбет.

— Міс Саландер, мені сказали, що ви і ваш знайомий знайшли місіс Форбс під час нічного урагану.