Аґата Крісті - Таємнича пригода в Стайлзі

Здесь есть возможность читать онлайн «Аґата Крісті - Таємнича пригода в Стайлзі» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Литагент Клуб семейного досуга, Жанр: Классический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Таємнича пригода в Стайлзі: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Таємнича пригода в Стайлзі»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У розкішному маєтку Стайлз-Корт несподівано помирає його заможна господиня – Емілі Інґлтроп. Хтось підсипав жінці смертельну дозу стрихніну. Головним підозрюваним оголошено чоловіка загиблої, який у разі смерті Емілі має успадкувати все майно. Але це було б занадто очевидно… І, звісно, відомий детектив Еркюль Пуаро не зацікавився б простою справою. Таємниці, які приховують кімнати маєтку, до снаги розгадати лише йому.

Таємнича пригода в Стайлзі — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Таємнича пригода в Стайлзі», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Наступною викликали продавчиню Емі Гілл. Вона засвідчила, що після обіду сімнадцятого числа продала бланк для заповіту Вільяму Ерлу, садівникові зі Стайлзу.

Далі Вільям Ерл та Меннінґ повідомили, що засвідчили документ. Останній зауважив, що було приблизно о пів на п’яту. Вільям міркував, що це сталося раніше.

Наступною викликали Синтію Мердок. Однак вона сказала небагато. Дівчина нічого не знала про трагедію, аж поки її не розбудила місіс Кавендіш.

– Ви не чули, як упав столик?

– Ні. Я міцно спала.

Коронер усміхнувся.

– Люди з чистою совістю сплять міцно, – промовив він. – Дякую вам, міс Мердок, це все.

– Міс Говард.

Міс Говард надала лист, який увечері 17-го числа написала їй місіс Інґлторп. Звичайно, ми з Пуаро вже його бачили. Він нічого не додав до наших відомостей про трагедію. Нижче подано факсиміле:

Листа передали присяжним які уважно його оглянули Боюся це не надто нам - фото 5

Листа передали присяжним, які уважно його оглянули.

– Боюся, це не надто нам допоможе, – зітхнувши, сказав коронер. – У листі немає жодної згадки про будь-які події того дня.

– Тут і так усе зрозуміло, – коротко сказала міс Говард. – Він досить чітко вказує, що моя бідна стара подруга щойно дізналася, що її ошукали!

– У листі немає нічого такого, – зауважив коронер.

– Ні, адже Емілі ніколи не могла визнати себе неправою. Але я її знаю. Вона хотіла повернути мене. Але не збиралася визнавати, що я мала рацію, то вчинила інакше. Так робить більшість людей. І я сама в це не вірю.

Містер Веллз ледь усміхнувся. І більшість присяжних теж. Міс Говард, очевидно, уміла грати на публіку.

– У будь-якому разі все це дурисвітство – це велика трата часу, – продовжувала леді, зневажливо міряючи поглядом присяжних. – Розмови, розмови, розмови! Коли всі ми чудово знаємо…

Коронер поспішно її перервав:

– Дякую вам, міс Говард, це все.

Мені здалося, він зітхнув із полегшенням, коли вона закінчила.

Потім сталася сенсація дня. Коронер викликав Альберта Мейса, помічника аптекаря.

Це був схвильований молодий чоловік із блідим обличчям. На запитання коронера Мейс пояснив, що він дипломований фармацевт, але лише нещодавно перейшов у цю аптеку, оскільки помічник аптекаря пішов в армію.

Закінчивши формальності, коронер узявся до справи.

– Містере Мейс, останнім часом ви продавали стрихнін комусь, хто не мав на це дозволу?

– Так, сер.

– Коли це було?

– Минулого понеділка. Увечері.

– У понеділок? Не у вівторок?

– Ні, сер, у понеділок, шістнадцятого числа.

– Ви пам’ятаєте, кому його продали?

Можна було б почути, як летить муха.

– Так, сер. Це був містер Інґлторп.

Усі погляди повернулися туди, де безпристрасно заціпеніло сидів містер Інґлторп. Він здригнувся, коли вбивчі слова злетіли з губ юнака. Я вже подумав, що чоловік устане, але він залишився сидіти, хоча чудово зіграв вираз подиву на обличчі.

– Ви впевнені в тому, що кажете? – строго запитав коронер.

– Цілком упевнений, сер.

– Ви часто продаєте стрихнін незаконно, з-під прилавка?

Нещасний юнак помітно знітився під похмурим поглядом коронера.

– О ні, сер, звичайно, ні. Але я побачив, що це містер Інґлторп із маєтку, тож подумав, що в цьому немає нічого поганого. Він сказав, що йому треба отруїти собаку.

Внутрішньо я йому поспівчував. Для людини так природно задовольнити мешканців маєтку, особливо коли це може посприяти їх переходу від «Кутс» до місцевих аптек.

– А хіба кожен, хто купує отруту, не повинен розписатися в журналі?

– Так, сер, містер Інґлторп розписався.

– Ви маєте журнал із собою?

– Так, сер.

Журнал надали, і, сказавши кілька осудливих слів, слідчий відпустив нещасного містера Мейса.

Потім у глухій тиші викликали Альфреда Інґлторпа. Цікаво, чи він розумів, наскільки сильно на його шиї затягується зашморг?

Коронер відразу перейшов до справи.

– Минулого понеділка ви купували стрихнін, щоб отруїти собаку?

Із незворушним спокоєм Інґлторп відповів:

– Ні, не купував. У Стайлзі немає ніяких собак, за винятком вівчарки, яка перебуває у відмінному стані.

– Ви повністю заперечуєте, що минулого понеділка купували стрихнін в Альберта Мейса?

– Так.

– Ви заперечуєте й це ?

Коронер простягнув йому журнал, у якому був його підпис.

– Звичайно, заперечую. Почерк сильно відрізняється від мого. Я вам покажу.

Він дістав із кишені старий конверт, написав на ньому своє ім’я, а потім передав його присяжним. Однозначно, почерк був несхожий.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Таємнича пригода в Стайлзі»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Таємнича пригода в Стайлзі» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Таємнича пригода в Стайлзі»

Обсуждение, отзывы о книге «Таємнича пригода в Стайлзі» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x