Аґата Крісті - Таємнича пригода в Стайлзі

Здесь есть возможность читать онлайн «Аґата Крісті - Таємнича пригода в Стайлзі» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Литагент Клуб семейного досуга, Жанр: Классический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Таємнича пригода в Стайлзі: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Таємнича пригода в Стайлзі»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У розкішному маєтку Стайлз-Корт несподівано помирає його заможна господиня – Емілі Інґлтроп. Хтось підсипав жінці смертельну дозу стрихніну. Головним підозрюваним оголошено чоловіка загиблої, який у разі смерті Емілі має успадкувати все майно. Але це було б занадто очевидно… І, звісно, відомий детектив Еркюль Пуаро не зацікавився б простою справою. Таємниці, які приховують кімнати маєтку, до снаги розгадати лише йому.

Таємнича пригода в Стайлзі — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Таємнича пригода в Стайлзі», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Тож буде розслідування причин смерті?

Пуаро неуважно кивнув. Здавалося, він настільки занурився в роздуми, що в мені знову прокинулася цікавість.

– У чому річ? Ви не звертаєте уваги на те, що я говорю.

– Правду кажете, любий друже. Я дуже стурбований.

– Чому?

– Тому що мадемуазель Синтія п’є каву без цукру.

– Що? Ви жартуєте, так?

– Ні, я зовсім не жартую. Є щось, чого я не можу зрозуміти. Мій інстинкт не обманув мене.

– Який інстинкт?

– Інстинкт, що змусив мене перевірити кавові чашки. Chut! [11] Тс-с ( фр. ). А тепер тихо!

Ми увійшли за Джоном у кабінет, і він зачинив за нами двері.

Містер Веллз був приємним чоловіком середнього віку з проникливим поглядом і типовою для юриста гримасою. Джон представив нас і пояснив причину нашої присутності.

– Розумієте, Веллзе, – додав він, – усе це повністю конфіденційно. Ми й досі сподіваємося, що потреби в розслідуванні не виникне.

– Так, так, – утішливо мовив Веллз. – Якби-то можна було обійтися без болю та розголосу встановлення причин смерті, але, звісно, цього не уникнути, якщо лікарське свідоцтво про смерть відсутнє.

– Так, я розумію.

– Розумна людина, той Бауерстайн. Знаний авторитет у токсикології, якщо не помиляюсь.

– Це правда. – Джон відповів із певним напруженням у голосі, а тоді недбало додав: – Нам доведеться свідчити? Тобто всім нам?

– Вам, звісно, і… містеру… Інґлторпу.

Настала невелика заминка перед тим, як адвокат продовжив говорити своїм заспокійливим тоном:

– Будь-які інші докази будуть лише підтвердженнями, це проста формальність.

– Ясно.

Вираз полегшення майнув обличчям Джона. Це здивувало мене, тому що причин для такого я не помітив.

– Якщо ви не проти, – продовжував містер Веллз, – я подумав про п’ятницю. Буде достатньо часу для медичного звіту. Розтин проведуть сьогодні ввечері, правда?

– Так.

– То моя пропозиція вас влаштовує?

– Повністю.

– Не потрібно казати вам, містере Кавендіш, як я засмучений цим трагічним випадком.

– Не могли б ви допомогти нам розібратися з ним, мсьє? – втрутився Пуаро вперше, відколи ми увійшли в кімнату.

– Я?

– Так. Ми дізналися, що вчора ввечері місіс Інґлторп написала вам. Ви, мабуть, отримали лист сьогодні вранці.

– Отримав, але там не було жодної цінної інформації. Просто записка, у якій вона просила мене відвідати її сьогодні вранці, оскільки їй знадобилася моя порада у важливому питанні.

– Вона не натякала, про що йтиме мова?

– На жаль, ні.

– Шкода, – сказав Джон.

– Дуже шкода, – серйозно сказав Пуаро.

Запала тиша. На кілька хвилин Пуаро заглибився в роздуми. Нарешті він знову звернувся до адвоката:

– Містере Веллз, є дещо, про що я хочу вас запитати, якщо це не суперечить вашій професійній етиці. Хто успадкує гроші місіс Інґлторп після її смерті?

Адвокат якусь мить повагався, а тоді відповів:

– Скоро це стане відомо всім, тому, якщо містер Кавендіш не заперечує…

– Ні, – сказав Джон.

– Я не бачу жодних причин не відповісти на ваше запитання. Згідно з її останнім заповітом, датованим серпнем минулого року, після сплати різних невеликих сум прислузі й іншим особам усе своє майно жінка залишила пасинку, містерові Джону Кавендішу.

– А це не було – перепрошую за таке запитання, містере Кавендіш, – досить несправедливо щодо іншого пасинка, містера Лоуренса Кавендіша?

– Ні, не думаю. Бачте, згідно з умовами батькового заповіту, позаяк Джон успадкував маєток, після смерті мачухи Лоуренс отримає значну суму грошей. Місіс Інґлторп залишила гроші своєму старшому синові, знаючи, що він дбатиме про Стайлз. На мій погляд, цей розподіл дуже справедливий і об’єктивний.

Пуаро задумливо кивнув.

– Зрозуміло. Але ж я маю рацію, кажучи, що згідно з вашими англійськими законами повторний шлюб місіс Інґлторп автоматично анулював той заповіт?

Містер Веллз кивнув.

– Як я саме збирався сказати, мсьє Пуаро, цей документ тепер утратив юридичну силу.

Hein! [12] Ага! ( фр. ) – сказав Пуаро. Він на мить задумався, а потім запитав: – Чи було про це відомо місіс Інґлторп?

– Не знаю. Можливо.

– Вона це знала, – раптом сказав Джон. – Лише вчора ми обговорювали тему заповітів, які анулюються новим шлюбом.

– О! І ще одне питання, містере Веллз. Ви сказали «її останнім заповітом». Це означає, що місіс Інґлторп складала й інші заповіти?

– У середньому щороку вона складала принаймні один заповіт, – незворушно відповів містер Веллз. – Вона змінювала заповідальні розпорядження, обдаровуючи то одного, то іншого члена сім’ї.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Таємнича пригода в Стайлзі»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Таємнича пригода в Стайлзі» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Таємнича пригода в Стайлзі»

Обсуждение, отзывы о книге «Таємнича пригода в Стайлзі» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x