Аґата Крісті - Таємнича пригода в Стайлзі

Здесь есть возможность читать онлайн «Аґата Крісті - Таємнича пригода в Стайлзі» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Литагент Клуб семейного досуга, Жанр: Классический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Таємнича пригода в Стайлзі: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Таємнича пригода в Стайлзі»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У розкішному маєтку Стайлз-Корт несподівано помирає його заможна господиня – Емілі Інґлтроп. Хтось підсипав жінці смертельну дозу стрихніну. Головним підозрюваним оголошено чоловіка загиблої, який у разі смерті Емілі має успадкувати все майно. Але це було б занадто очевидно… І, звісно, відомий детектив Еркюль Пуаро не зацікавився б простою справою. Таємниці, які приховують кімнати маєтку, до снаги розгадати лише йому.

Таємнича пригода в Стайлзі — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Таємнича пригода в Стайлзі», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Припустімо, – знову почав Пуаро, – що, не сповістивши вас, вона склала новий заповіт на користь того, хто не є членом сім’ї, у будь-якому сенсі цього слова, – візьмімо, наприклад, міс Говард, – ви б здивувалися?

– Зовсім ні.

– Ага! – Пуаро, здається, вичерпав свої запитання.

Поки Джон із адвокатом обговорювали питання щодо документів місіс Інґлторп, я підійшов ближче до Пуаро.

– Гадаєте, місіс Інґлторп склала заповіт, у якому залишила всі гроші міс Говард? – запитав я тихо і з цікавістю.

Пуаро всміхнувся.

– Ні.

– Тоді чому ви запитали?

– Тихо!

Джон Кавендіш звернувся до Пуаро:

– Пройдете з нами, мсьє Пуаро? Ми проглянемо материні документи. Містер Інґлторп залишив це повністю на містера Веллза й мене.

– Що значно спрощує справу, – пробурмотів адвокат. – Технічно, звичайно, він мав повне право… – Містер Веллз не закінчив фразу.

– Спочатку оглянемо письмовий стіл у будуарі, – пояснив Джон, – а тоді підемо в її спальню. Найважливіші папери вона тримала в фіолетовому бюварі, який мусимо уважно оглянути.

– Так, – сказав адвокат, – цілком можливо, що там може бути пізніший заповіт, ніж той, що зберігається в мене.

– Такий заповіт існує , – зазначив Пуаро.

– Що? – вражено дивилися на нього Джон і адвокат.

– Точніше, – продовжував мій друг, – існував .

– Що ви маєте на увазі під «існував»? Де він зараз?

– Згорів!

– Згорів?

– Так. От, гляньте.

Він витягнув обгорілий шматок паперу, який ми знайшли в каміні місіс Інґлторп, і вручив його адвокатові, коротко розповідаючи, де і як він його знайшов.

– Але, можливо, це старий заповіт?

– Не думаю. Насправді я майже впевнений, що його було написано не раніше ніж учора пополудні.

– Що? Це неможливо! – вирвалося одночасно в обох чоловіків.

Пуаро звернувся до Джона.

– Якщо ви дозволите покликати садівника, я це доведу.

– О, авжеж… Але не розумію…

Пуаро застережно підняв руку.

– Робіть, як я кажу. Потім розпитуватимете мене скільки завгодно.

– Добре. – Джон подзвонив у дзвіночок.

Доркас не забарилася.

– Доркас, будь ласка, скажіть Меннінґу, щоб підійшов сюди.

– Так, сер.

Доркас вийшла.

Ми чекали в напруженій тиші. Та сам Пуаро почувався абсолютно спокійним і протер від пилюки забутий куточок книжкової шафи.

Тупіт підбитих цвяхами черевиків по гравію надворі сповістив нас про наближення Меннінґа. Джон запитально глянув на Пуаро. Останній кивнув.

– Заходьте, Меннінґу, – сказав Джон. – Я хочу з вами поговорити.

Меннінґ повільно й нерішуче увійшов через скляні двері та наблизився, наскільки міг. У руках він тримав кашкет, обережно перекручуючи його по колу. Його спина була зігнута, хоча він, напевне, був не настільки старий, як здавався. Очі, проникливі та розумні, не відповідали повільній і досить обережній мові.

– Меннінґу, – сказав Джон, – цей джентльмен поставить вам кілька запитань, і я хочу, щоб ви відповіли.

– Так, сер, – пробурмотів Меннінґ.

Пуаро швидко ступив уперед. Меннінґ глянув на нього з легким презирством.

– Меннінґу, учора по обіді ви посадили клумбу бегоній з південного боку будинку?

– Так, сер, я та Вільям.

– А місіс Інґлторп підійшла до вікна й покликала вас, так?

– Так, сер, покликала.

– Розкажіть своїми словами, що трапилося далі.

– Нічого особливого, сер. Вона просто сказала Вільяму поїхати велосипедом у село і привезти бланк для заповіту, щось таке… Я точно не знаю, що вона йому написала.

– Ну?

– Ну, він привіз, сер.

– І що сталося тоді?

– Ми повернулися до бегоній, сер.

– Місіс Інґлторп більше вас не кликала?

– Кликала, сер, обох, мене та Вільяма.

– А тоді?

– Ми мали прийти в її кімнату й підписати довгий документ, під її підписом.

– Ви бачили те, що було написано вище, над її підписом?

– Ні, сер, вона накрила це промокальним папером.

– І ви підписали там, де вона сказала?

– Так, сер, спочатку я, потім Вільям.

– А що вона зробила з тим документом?

– Ну, сер, вона вклала його в довгий конверт і поклала в той фіолетовий бювар, який лежить на столі.

– О котрій годині вона вперше покликала вас?

– Я б сказав, десь о четвертій, сер.

– Не раніше? Це не могло бути близько о пів на четверту?

– Ні, сер. Я б так не сказав. Радше кілька хвилин по четвертій, але не раніше.

– Дякую, Меннінґу, досить, – сказав задоволено Пуаро.

Садівник глянув на господаря, який кивнув, опісля Меннінґ підняв палець до чола, щось пробурмотів і обережно вийшов з будинку.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Таємнича пригода в Стайлзі»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Таємнича пригода в Стайлзі» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Таємнича пригода в Стайлзі»

Обсуждение, отзывы о книге «Таємнича пригода в Стайлзі» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x