Аґата Крісті - Кишеня, повна жита

– Таких, як ваш дворецький?

Вона подивилася на нього зацікавленим, оцінливим поглядом.

– З подружжями завжди виникають проблеми. Крамп залишається тут працювати через місіс Крамп, що є однією з найкращих кухарок, яких мені доводилося стрічати. Вона справжній діамант, і я готова піти на будь-які жертви, аби тільки вона залишилася зі мною. Наш містер Фортеск’ю любить добре попоїсти – любив, треба сказати. У цій родині ніхто не стане обмежувати себе в їжі, а грошей у них хоч греблю гати. Масло, яйця, вершки – місіс Крамп може замовляти все, що їй заманеться. Що ж до Крампа, то свою роботу він робить справно – і то гаразд. Срібло в нього завжди начищене до блиску, і за столом він прислуговує непогано. Я тримаю в себе ключі від винного погреба й пильно наглядаю за віскі та джином і за тим, як він виконує свої обов’язки дворецького.

Інспектор Ніл підняв брови.

– Незрівнянна господиня великого дому.

– Я вважаю, що повинна вміти все робити сама. Тоді в мене ніколи не виникатиме така необхідність. Але ви хотіли знати мою думку про цю родину.

– А таки справді хотів. Якщо ви нічого не маєте проти.

– Усі вони – люди вкрай непривабливі. Покійний містер Фортеск’ю був шахраєм, який умів завжди виходити сухим із води. Він дуже любив похвалитися своїми блискучими й сумнівними оборудками. Витонченими манерами він не відзначався, був брутальний і нахабний – одне слово, самодур. Місіс Фортеск’ю – Адель – була його другою дружиною, і років на тридцять молодша, ніж він. Він натрапив на неї в Брайтоні. Вона працювала манікюрницею й полювала за великими грошима. Вона дуже гарна – справжній шедевр сексуальної привабливості, якщо ви розумієте, про що я кажу.

Інспектор Ніл був шокований, але намагався приховати свої почуття. Йому здавалося, що така дівчина, як Мері Дав, не мала б говорити цих речей.

Але молода леді говорила далі, анітрохи не бентежачись:

– Адель одружилася з ним задля грошей, тут сумніватися не доводиться, і його син Персівал та дочка Ілейн мало не сказилися від люті, коли він це утнув. Вони ставляться до неї з відвертою грубістю, але в неї вистачає розуму не перейматися цим і навіть нічого не помічати. Вона знає, що може крутити старим, як їй заманеться. О, прокляття, я знову переплутала час, ніяк не можу звикнути до думки, що він мертвий…

– А тепер послухаймо про сина.

– Про любого Персівала? Про Вала, як називає його дружина. Персівал – це солодкомовний лицемір. Він манірний, лукавий і хитрий. Він боїться батька й завжди дозволяв тому сварити себе, але в нього вистачає розуму, щоб урешті домагатися свого. На відміну від батька, він тремтить над грішми. Економія – одна з його пристрастей. Саме тому він так довго не може знайти собі власний дім. Володіючи тут кількома кімнатами, він заощаджує собі гроші.

– А його дружина?

– Дженніфер – особа лагідна і здається дуже дурною. Але я в цьому не переконана. До свого одруження вона була медсестрою у шпиталі й доглядала Персівала, коли той захворів на запалення легень, довівши свої турботи про нього до романтичного завершення. Старий був дуже розчарований цим шлюбом. Він був снобом і хотів, щоб Персівал знайшов собі те, що він називав «доброю партією», він терпіти не міг бідолашну місіс Вал і ставився до неї з підкресленою зневагою. Думаю, і вона не любить – не любила – його. Її головні інтереси – ходіння по крамницях і кіно; її головна проблема в тому, що чоловік дає – давав – їй мало грошей.

– А що дочка?

– Ілейн? Мені дуже шкода Ілейн. Вона непогана людина. Із тих школярок, що так і не виросли. Вона дуже добре грає у всілякі ігри й приділяє багато уваги дівчаткам-скаутам та іншим подібним речам. Нещодавно в неї був роман з учителем із «сердитих молодих людей» [9] «Сердиті молоді люди» – повоєнне покоління англійців, що виступало проти лицемірної буржуазної моралі. , але батько з’ясував, що молодик прихильний до комуністичних ідей і з нещадною категоричністю поклав кінець тій романтичній історії.

– А в неї не стало духу чинити йому опір?

– У неї стало. Відступився від неї саме той молодик. Тут знову, я думаю, ішлося про гроші. Ілейн, на жаль, не вельми приваблива, бідолашна дівчина.

– А що ви скажете про другого сина?

– Я ніколи його не бачила. Він гарний і привабливий, – так усі кажуть, – але надто схильний до поганих оборудок. У минулому він мав якусь дрібну історію з підробленим чеком. Живе у Східній Африці.

– І втратив усякі зв’язки з батьком?