Аґата Крісті - Убивства за абеткою

Меґан Барнард глибоко зітхнула.

– Я не можу в це повірити, не можу. Це правда?

– Так, мадемуазель. Жахіття закінчилось.

Вона глянула на нього й почервоніла.

Пуаро повернувся до Фрейзера.

– Мадемуазель Меґан постійно переслідував страх, що то ви вчинили другий злочин.

Дональд Фрейзер тихо сказав:

– Якось я й сам так думав.

– Через ваш сон? – Він підійшов ближче до молодого чоловіка і притишив голос. – Ваш сон має цілком природне пояснення. Це тому, що ви бачите, як образ однієї сестри вже блідне у вашій пам’яті, а його місце зайняла інша сестра. Мадемуазель Меґан замінює свою сестру у вашому серці, але оскільки вам нестерпно думати, що ви так швидко стали невірним померлій, ви прагнете задушити цю думку, вбити її! Ось пояснення вашого сну.

Фрейзер глянув на Меґан.

– Не бійтеся забути, – м’яко сказав Пуаро. – Вона не була аж так варта того, щоб пам’ятати її. У мадемуазель Меґан ви здобудете одне на сотню – un coeur magnifique 80 80 Добре серце ( фр .). !

Очі Дональда Фрейзера засяяли.

– Я вірю вам.

Ми усі скупчилися навколо Пуаро, ставлячи запитання, з’ясовуючи той чи інший момент.

– А як щодо запитань, Пуаро? Тих, які ви нам усім ставили? Чи був у них якийсь зміст?

– Деякі з них були simplement une blague 81 81 Просто жарт ( фр. ). . Але я дізнався те, що хотів знати, – що Франклін Кларк був у Лондоні, коли було відправлено першого листа. А також я хотів побачити його обличчя, коли запитував мадемуазель Тору. Це заскочило його зненацька. Я бачив лють і ненависть у його очах.

– Ви навряд чи поберегли мої почуття, – сказала Тора Ґрей.

– Я не думаю, що ви дали мені правдиву відповідь, мадемуазель, – сухо мовив Пуаро. – А тепер і ваша друга ставка провалилась. Франклін Кларк не успадкує гроші свого брата.

Вона різко підвела голову.

– Чи є в мене ще потреба залишатися тут, щоб мене зневажали?

– Жодної, – сказав Пуаро і ввічливо відчинив перед нею двері.

– Той відбиток пальця усе підтвердив, Пуаро, – задумливо мовив я. – Він просто вибухнув, коли ви це сказали.

– Так, вони корисні – відбитки пальців.

Він додав задумливо:

– Я вставив це, щоб порадувати вас, мій друже.

– Але Пуаро, – вигукнув я, – хіба це не було правдою ?

– Зовсім ні, mon ami , – сказав Еркюль Пуаро.

Я мушу згадати про візит до нас Александра Бонапарта Каста кілька днів після того. Потиснувши Пуаро руку й намагаючись дуже непослідовно й безуспішно подякувати йому, містер Каст сказав:

– Ви знаєте, газета фактично запропонувала мені сотню фунтів – сотню фунтів – за короткий відгук про моє життя та історію. Я… я справді не знаю, що мені з цим робити.

– Я би не приймав сотню, – сказав Пуаро. – Будьте твердим. Кажіть, що ваша ціна – п’ятсот. І не обмежуйте себе однією газетою.

– Ви справді думаєте, що я міг би…

– Мусите усвідомити, – усміхаючись, мовив Пуаро, – що ви дуже відома людина. Практично найвідоміша нині людина в Англії.

Містер Каст ще більше зібрався з духом. У нього на обличчі засяяв промінь радості.

– Ви знаєте, я думаю, ваша правда! Відомий! У всіх газетах. Я скористаюся вашою порадою, мсьє Пуаро. Гроші будуть доречні, дуже доречні. Я трошки відпочину… А потім хочу зробити гарний весільний подарунок Лілі Марбері – мила дівчина, справді мила дівчина, мсьє Пуаро.

Пуаро підбадьорливо поплескав його по плечі.

– Ви цілком маєте рацію. Насолоджуйтесь життям. І ще одне: як щодо візиту до окуліста? Ті головні болі, мабуть, викликані тим, що вам потрібні нові окуляри.

– Ви думаєте, так могло бути весь час?

– Авжеж.

Містер Каст тепло потиснув йому руку.

– Ви чудова людина, мсьє Пуаро.

Пуаро, як зазвичай, не знехтував компліментом. Йому навіть не вдалося мати скромний вигляд.

Коли містер Каст гордо вийшов, мій старий друг усміхнувся мені.

– Ну, Гастінґсе, ми знову їздили на полювання, хіба ні? Vive le sport 82 82 Хай живе спорт! ( фр .) .

Мій друже ( фр .). ( Тут і далі прим. пер. )

Який жах! ( фр .)

Хіба ні? ( фр .)

Це правда ( фр .).

Чимало ( фр .).

Вишукане ( фр .).

Витончене ( фр .).

Поки що ні ( фр .).

Як? ( фр .)

Дякую ( фр .).

Точно ( фр .).