«Геніально», сказав Бельбо, «почнемо негайно ж».
«Ні, вже сьома. Завтра».
«Я це зроблю сьогодні ввечері. Допоможіть мені лишень хвильку, зберіть навмання з долівки зо два десятки аркушів, киньте оком на перше речення, яке вам трапиться, і це буде нашими вихідними даними».
Я нахилився й підібрав кілька сторінок: «Йосиф Ариматейський привозить Ґрааля до Франції».
«Чудово, записав. Давайте далі».
«За тамплієрською традицією, Годфруа Бульйонський закладає в Єрусалимі Великий Пріорат Сіону. Дебюссі був розенкройцером».
«Даруйте», мовив Діоталлеві, «але треба також увести якісь нейтральні дані, приміром, що коала живе в Австралії або що Папен винайшов скороварку».
«Мінні — наречена Мікі-Мауса», запропонував я.
«Ну, це вже занадто».
«І треба, щоб було занадто. Якщо ми допустимо можливість, що у цілому всесвіті є принаймні один факт, який не є одкровенням чогось іншого, ми втратимо дух герметичної думки».
«Рація. Нехай буде Мінні. І якщо ви дозволите, я б додав ще один фундаментальний факт — тамплієри причетні до всього».
«Це само собою зрозуміло», підтвердив Діоталлеві.
Ми займалися цим ще якийсь час. Відтак стало справді пізно. Але Бельбо сказав, щоб ми не турбувалися. Він продовжуватиме сам. Ґудрун прийшла сповістити, що вона зачиняє офіс, Бельбо ж заявив, що залишається працювати і попросив позбирати з підлоги аркуші. Ґудрун видала декілька звуків, які могли належати як латині sine flexione [166] sine flexione — лат.: без закінчень.
, так і черемиській мові [167] черемиська мова — черемиси: стара назва народу марі (нині в Російській Федерації).
, однак в обох цих мовах вони виражали обурення та прикре здивування, що свідчило про всезагальну спорідненість між усіма мовами, які походять від єдиного Адамового кореня. Вона виконала прохання, рандомізуючи краще від комп’ютера.
Наступного ранку Бельбо сяяв. «Спрацювало», сказав він. «Спрацювало і дало результати, на які я й не сподівався». Він простягнув нам видрук.
Тамплієри причетні до всього
Наступне неправда
Ісус був розп’ятий за Понтія Пілата
Мудрець Ормуз заснував у Єгипті Розу і Хрест
У Провансі є кабалісти
Чиє весілля відбувалося в Кані?
Мінні — наречена Мікі-Мауса
З цього випливає, що
Якщо
Друїди поклонялися чорним дівам
Значить
Симон Маг упізнає Софію у тирській повії
Чиє весілля відбувалося в Кані?
Меровінґи вважають себе королями за Божим правом
Тамплієри причетні до всього
«Трохи незрозуміло», сказав Діоталлеві.
«Ти не вмієш знайти пов’язання. І не надаєш належного значення запитанню, яке повторюється двічі: чиє весілля відбувалося в Кані? Повторення — це магічний ключ. Звичайно, я інтерпретую, але інтерпретувати істину є правом утаємниченого. Ось моя версія: Ісус не був розп’ятий, і саме тому тамплієри не визнавали хреста. Легенда про Йосифа Ариматейського приховує набагато глибшу правду: до Франції, до кабалістів Провансу прибуває Ісус, а не Ґрааль. Ісус — це метафора Царя Світу, справжнього засновника Рози і Хреста. А з ким прибуває Ісус? Зі своєю жоною. Чому в Євангеліях не сказано, хто одружувався в Кані? Та тому, що це було весілля Ісуса, весілля, про яке не годилося говорити, бо він одружувався з публічною грішницею Марією Магдалиною. Ось чому відтоді всі просвітлені, від Симона Мага до Постеля, кидаються шукати вічне жіноче начало в борделі. А крім того, Ісус є засновником королівського роду Франції».
Якщо наша гіпотеза слушна, то Святий Ґрааль… це рід і потомство Ісуса, «Sang real», тобто царська кров, охоронцями якої були тамплієри… Водночас Святий Ґрааль у буквальному розумінні був посудиною, яка прийняла і зберігала кров Ісуса. Іншими словами, то була утроба Магдалини.
(М. Baigent, R. Leigh, Н. Lincoln, The Holy Blood and the Holy Grail, 1982, London, Cape, XIV)
«Гм», мовив Діоталлеві, «ніхто не сприйме тебе серйозно».
«Навпаки, він продав би кілька сотень тисяч примірників», мовив я похмуро. «Така історія, з незначними відмінностями, вже була написана. Це книга про таємницю Ґрааля та секрети Ренн-ле-Шато. Замість читати лише рукописи, вам належало б читати також і те, що виходить в інших видавництвах».
«Святії Серафими», сказав Діоталлеві. «Я так і знав. Ця машина говорить лише те, що вже всім відомо». І, засмучений, вийшов.
«Дарма», сказав Бельбо з досадою. «Мені в голову прийшла ідея, що вже приходила в голову іншим? Ну й що? Це називається літературною полігенезою. Пан Ґарамон сказав би, що це доказ того, що я кажу правду. Ті добродії, либонь, сушили собі мізки роками, я ж вирішив усе за один вечір».
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу