Умберто Еко - Маятник Фуко

«Тоді, якщо тобі доведеться там бувати», сказав їй Бельбо, «поспитай, чи не знають вони про цю нову серію видавництва „Мануціо“, і, можливо, покажи їм цей проспект».

Лоренца пішла з десятком проспектів. Впродовж наступних тижнів вона, мабуть, добре попрацювала, але я й не сподівався, що події розгортатимуться так швидко. Через кілька місяців пані Грація вже не могла впоратися з дияволістами, як ми визначили АВК з окультними інтересами. Адже за їх власною природою, ім’я їм було леґіон.

Нам пощастило, перша наша співбесіда була щонайвищого гатунку, принаймні для цілей нашого втаємничення.

З цієї нагоди тріо зібралося у повному складі — я, Бельбо та Діоталлеві, і коли ввійшов гість, у нас ледь не вирвався вигук здивування. Він мав facies hermetica , яке описала Лоренца Пеллеґріні, а до того ж був зодягнений у чорне.

Він увійшов, підозріливо оглядаючись довкола, і представився (професор Каместрес). На запитання «професор яких наук?» він зробив невиразний жест, ніби спонукуючи нас до стриманости. «Даруйте», мовив він, «я не знаю, чи панове займаються цією проблемою з погляду суто професійної, комерційної, а чи ви єсте пов’язані з якоюсь групою втаємничених…»

Ми заспокоїли його. «Це не надмірна обережність із мого боку», сказав він, «я просто не маю бажання зав’язувати стосунки з кимось із ОТО». І додав, відчувши наше збентеження: « Ordo Templi Orientis , зборище останніх самозваних послідовників Алістера Кровлі… Я бачу, панове далекі від… Тим ліпше, не буде упереджень із вашого боку». Він прийняв пропозицію сісти. «Розумієте, твір, який я хочу вам представити, сміливо протиставляється Кровлі. Ми всі, зі мною включно, все ще вірні одкровенням Liber AL vel legis , яка, як ви, мабуть, знаєте, була продиктована Кровлі 1904 року в Каїрі вищим розумом на ймення Айваз. І саме цього тексту дотримуються послідовники ОТО ще сьогодні, у всіх його чотирьох виданнях, перше з яких вийшло за дев’ять місяців до вибуху війни на Балканах, друге — за дев’ять місяців до Першої світової війни, третє — за дев’ять місяців до китайсько-японської війни, а четверте — за дев’ять місяців до кривавої громадянської війни в Іспанії…»

Мої пальці мимоволі сплелися. Він це помітив і похоронно усміхнувся: «Я розумію ваше вагання. Оскільки те, що я вам приніс зараз, це пропозиція п’ятого видання цієї книги, — що ж трапиться через дев’ять місяців? Нічого не трапиться, повірте мені, адже те, що я вам пропоную, це доповнена Liber legis , позаяк мені пощастило і мене відвідав не якийсь там простий вищий розум, а сам Аль, верховне начало, точніше, Гоор-паар-Краат, він же — двійник або містичний близнюк Ра-Гоор-Кхуїта. Єдине, що мене хвилює, — також із метою запобігти згубним впливам, — це щоб цей мій твір був опублікований до зимового сонцестояння».

«Можна спробувати», заохотливо мовив Бельбо.

«Це мене тішить. Ця книга викличе фурор у колах втаємничених, адже вони зрозуміють, що моє містичне джерело серйозніше і достойніше довіри, ніж джерело Кровлі. Не знаю, як Кровлі міг здійснювати обряди Звіра, не враховуючи Літургії Меча. Лише вийнявши з піхов меч, можна зрозуміти, що таке Магапралая, тобто Третє око Кундаліні. А потім, у своїй арифмології, яка повністю будується на Числі Звіра, він не розглянув Нових Чисел, 93, 118, 444, 868 та 1001».

«Що ж вони означають?» запитав Діоталлеві, одразу зацікавившись.

«Гм», сказав професор Каместрес, «як уже говорилося у першій Liber legis , кожне число нескінченне, а тому різниці між ними немає!» «Розумію», сказав Бельбо. «Але чи не гадаєте ви, що все це дещо неясно для пересічного читача?»

Каместрес ледь не підстрибнув на стільці. «Та ж це абсолютно доконечно. Той, хто досяг би розуміння цих таємниць без належної підготови, провалився б у Безодню! Я ризикую вже тим, що доводжу їх до широкого відома навіть у прихованому вигляді, повірте мені. Я працюю в царині поклоніння Звірові, але більш радикальними методами, ніж Кровлі, погортайте мої сторінки про congressus cum daemone [122] congressus cum daemone — лат.: спілкування з демоном. , про приписи щодо обладнання храму та про тілесне єднання зі Шкарлатною Жінкою та Осідланим Нею Звіром. Кровлі зупинився на так званому протиприродному тілесному єднанні, я ж намагаюсь розширити обряд за межі Зла як ми його мислимо, я торкаюсь немислимого, абсолютної чистоти Ґоетеї, крайнього порога Бас-Аумґна та Са-Ба-Фта…»