Богдан Коломійчук - Таємниця Єви

Здесь есть возможность читать онлайн «Богдан Коломійчук - Таємниця Єви» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: Array Литагент «Фолио», Жанр: Исторический детектив, Исторические приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Таємниця Єви: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Таємниця Єви»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Богдан Коломійчук (нар. 1984 р. на Хмельниччині) – український письменник, автор історико-авантюрної прози, отримав Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» за роман «Людвисар. Ігри вельмож», який вийшов друком у видавництві «Фоліо». В творах письменника поєднуються карколомний сюжет, містика, гумор та правдиві історичні факти. Окреме місце в творчості Б. Коломійчука посідають жіночі персонажі. Чаклунки, шляхтянки, повії, – вони завжди різні й несподівані, але щоразу еротично-чарівливі.
«Таємниця Єви» – збірка авантюрних та детективних оповідань, події в яких відбуваються переважно на початку XX століття. Тут і блискуче розслідування львівського комісара Вістовича, і легенда замку графа Шенборна, і звичайно ж, нова спроба розгадати таємницю жіночого світу…

Таємниця Єви — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Таємниця Єви», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Непомітно настав вечір, і час було кожному гостеві вирушати додому. Князь та його дружина поверталися у піднесеному настрої. Четвертинський був радий, що подолав вранці лінощі і не переніс зустрічі із Сангушком на інший день. Їхні дрожки поспішали, щоб рівно пів на одинадцяту княгиня, як завжди, взяла до рук віолончель.

* * *

Наближався день приїзду кузини, і княгиня Четвертинська потонула в приємних клопотах. Вона любила Ольгу, якій судилося свого часу стати хранителькою її дівочих таємниць і порадницею, а тому намагалась, аби та не відчула жодних незручностей і відпочила як слід після дороги з Бадена. До того ж, у той самий день були запрошені гості зі Славути, отже, клопотів побільшало. На щастя, дощі припинились, і князь мав усі підстави не брати участь у підготовці, що його неабияк тішило. Разом зі своїм інженером він подався на будівництво млина, пообіцявши повернутись до приїзду гостей. Ганс Фюліх нарешті зняв свій довжелезний плащ і висловив сподівання, що той знадобиться йому тепер нескоро. Баварець був одягнений у сірий костюм і мав невеликий зручний капелюх на голові. На шиї була зав’язана чорна краватка під колір вусам і парі проникливих очей. Ганс був чоловіком середніх літ, не надто високого зросту, проте тримався рівно, наче бувалий гвардієць.

Князь Четвертинський не дотримав слова. Коли вони з Гансом повернулися до маєтку, у вітальні палацу вже пили чай четверо гостей.

Чоловіки звелися назустріч господарю, і князь потиснув кожному руку, увесь час перепрошуючи за своє спізнення. Майбутній зять Сангушка та його друг, який сидів поруч, в один голос запевнили, що відмінно провели час, очікуючи господаря, оскільки чарівна княгиня влаштувала їм розкішний прийом. Далі Четвертинський галантно поцілував руку доньці свого компаньйона та обійняв Ольгу, котру був радий бачити не менше, аніж Беата. Він також представив усім Ганса, й у вітальні залунала німецька.

Згодом, усіх було запрошено на обід, а потім гостям дали можливість перепочити кожному у своїй кімнаті. За кілька годин, коли за вікном уже почали спускатися сутінки, товариство зібралося знову. Багато хто встиг за цей час подрімати, тож спати, попри наближення ночі, нікому не хотілося. Точилися веселі розмови, жарти, князь частував гостей своїм найкращим коньяком і разом з двома інженерами димів у вікно кубинськими сигарами. «Волинський рай» не заснув, як завжди, десь о десятій, а пів на одинадцяту відкорковувалась друга пляшка коньяку, тож княгиня взяла до рук свій інструмент тільки опівночі.

Четвертинський мимоволі зітхнув з полегшенням та, відшукавши своє крісло, сів у нього і примружив очі в очікуванні музики. У голові трохи шуміло від алкоголю, пальці рук нагрівались від недопалку сигари, а на плечах несподівано відчулася втома. «Невже я такий старий?» – подумав він, прислухаючись, як дружина настроює віолончель. Він усміхнувся і відігнав від себе цю думку.

На мить запала тиша, а слідом за нею линула музика. Четвертинський стрепенувся, мовби хтось вколов його нещадно голкою. Лунав зовсім не Бах. Замість звичної «Прелюдії» він почув довгі меланхолійні звуки, чиюсь тугу за втраченим або дідько його знає що… Мелодія була гарною, але такою чужою! Він розпачливо глянув на дружину, проте очі її були опущені, а пальці не могли дати відповіді, чому відбулася ця зміна.

– Не може бути, це Ельгар! – вигукнув Сахович одразу після останньої ноти. – Концерт для віолончелі! Я тільки раз чув його в Лондоні.

– Я вивчила його спеціально для Олечки, – відповіла Беата, посміхаючись своїй кузині, – ноти з підписом композитора вона подарувала мені на минулі уродини…

– У вашої кузини надзвичайно витончений смак, – промовив інженер, піднімаючи склянку.

П’ючи, він не зводив очей з Ольги, мовби намагаючись угадати інші її вподобання, які могли б виявитись також незвичайними. А й справді, який напрямок, який стиль, яка епоха подобається цій жінці в живописі? Здавалося, тоді, в галереї Сангушка, їй більше, ніж іншим, сподобалися картини тих диваків-експресіоністів. А може, їй більше до вподоби ренесансні художники? Розкуті теми, краса людського тіла, реалістичні образи? Що любить читати ця жінка? І чи робить вона це так само, як і слухає музику: притуливши долоню до скроні і зануривши кінчики пальців у світле рудувате волосся?

Ольга, здавалось, не помічала цього погляду. Подякувавши за комплімент, вона приязно усміхнулась, але не зустрілась з ним поглядом, чого так йому хотілось. Зрештою, чоловік вирішив і сам дивитись на неї не так відверто, а радше споглядати крадькома. Йому подумалось, що Ольга не була красунею з класичних картин, проте щось в її зовнішності притягувало з неймовірною силою, плутало думки і змушувало верзти усілякі дурниці, тільки б заволодіти її увагою.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Таємниця Єви»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Таємниця Єви» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Богдан Коломійчук - Візит доктора Фройда
Богдан Коломійчук
Богдан Коломійчук - Небо над Віднем
Богдан Коломійчук
Богдан Коломыйчук - В'язниця душ
Богдан Коломыйчук
Богдан Коломійчук - Людвисар. Ігри вельмож
Богдан Коломійчук
Богдан Коломийчук - Моцарт із Лемберга
Богдан Коломийчук
Богдан Коломийчук - Людвисар. Игры вельмож
Богдан Коломийчук
Богдан Коломийчук - Експрес до Ґаліції
Богдан Коломийчук
Богдан Коломийчук - Готель «Велика Пруссія»
Богдан Коломийчук
Богдан Коломийчук - Візит доктора Фройда
Богдан Коломийчук
Богдан Коломійчук - Король болю
Богдан Коломійчук
Богдан Коломійчук - В’язниця душ
Богдан Коломійчук
Отзывы о книге «Таємниця Єви»

Обсуждение, отзывы о книге «Таємниця Єви» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x