- Нічого не розумію, - пробурмотів нарешті детектив Ниточка.
- Вчора... надворі... - схлипувала Іванка, - ми говорили... про пори... року... - і за хвилинку все розказала детективу Ниточці.
Що разом з Дмитриком і Оксанкою міркували, яка пора року є найкращою, і що не могли довго вирішити. Тоді вигадали тягти жеребок, і їм випала зима. Потім вони почали чарувати, щоб зима повернулась, а тоді прийшов двірник Юхим і сказав, що він не любить зиму, бо зимою йому постійно доводиться розчищати доріжки від снігу. А сьогодні вранці Іванка прокинулась, виглянула у вікно і перелякалась, тому що у дворі біло, отже, мабуть, чари подіяли, і весна, ображена, пішла собі. І це, напевне, все через неї, Іванку, бо ж вона найбільше чарувала!
Детектив Ниточка мовчки піднявся, обійшов заплакану Іванку і виглянув у вікно. Справді, подвір’я вкрилося чимось білим. Обличчя двірника, який стояв під тополею, було роздратоване.
Детектив Ниточка пирснув зі сміху.
- Так-так, принаймні, вже знаю, звідки цей нежить, -сказав за хвилину. - Мабуть, уночі був сильний вітер.
Іванка подивилася на нього, мало що розуміючи.
- Це все через мене, правда?
- Ні, - похитав головою детектив Ниточка.
- Тоді через кого? - здивувалась Іванка. - Через Оксанку і Дмитрика?
- Теж ні, - детектив Ниточка поліз у кишеню за серветкою. - Через тополю.
- Через тополю?! - Іванка завмерла. - Вона також вміє чарувати?
Але єдине, що почула у відповідь, - голосне чхання.
Звичайно, тополі не вміють чарувати, - принаймні, нічого про це не відомо. Однак їм не потрібні чари, щоб усе довкола зробити білим. Як гадаєш, чому?
Загадка одинадцята,
або
Що трапилося з одягом Юхима Тимофійовича?
Дорослі настільки рідко звертаються до детектива Ниточки з проханням вирішити якусь проблему, що коли це трапляється, наш відважний герой деякий час не може прийти до тями від здивування. Але не тоді, коли в двері детективного агентства «Рожеві Окуляри» стукає Юхим Тимофійович, симпатичний двірник, який дбає про будинок і подвір’я. Дядько Юхим уже не раз користувався послугами детектива Ниточки, і один до одного вони вже встигли звикнути.
- Якісь проблеми? - запитав детектив Ниточка, відчиняючи двері.
Юхим Тимофійович, пам’ятаючи про тісноту, притаманну агентству детектива Ниточки, навіть не спробував зайти до кімнати. Тим паче, що останнім часом йому важко було залізти бодай у що-небудь, а особливо у штани.
- Боюсь, що так... - пробурмотів, витираючи спітнілий лоб. - Хтось, мабуть, пожартував з мене.
Детектив Ниточка уважно на нього подивився. Юхим Тимофійович, вочевидь, важко переносив червневу спеку: був спітнілим, а судячи з нервовості, з якою поглинав чіпси, ще й напруженим. Крім того, він здався детективу Ниточці опухлим - мабуть, внаслідок якоїсь алергії. А може, це просто омана?
- Як це - пожартував? - зацікавився детектив Ниточка.
- Не знаю, як це і пояснити, - почав розчервонілий Юхим Тимофійович. - Маю проблему з одягом. Спочатку я підозрював, що це моя дружина так жартує з мене, але ні, це зовсім не в її стилі. Сам уже не знаю, що й думати...
Юхим Тимофійович замовк, а за хвилину, - напевно, щоб приховати збентеження, - відкрив наступну упаковку чіпсів.
- Проблема з одягом? - допитувався детектив Ниточка.
- Угу, - Юхим Тимофійович нервово кивнув. - Стало тепло, і я подумав: «Дістану літній одяг». Дивлюсь, усе мале! Наче хтось спеціально звузив мені кожну сорочку, кожні штани - все! Я просто у відчаї! - Юхим Тимофійович прикусив губу і зім’яв порожню упаковку від чіпсів.
Детектив Ниточка здивовано подивився на нього:
- Але ж я детектив, а не кравець! Я не зможу розшити вам штани!
- Але, може, хоча б відгадаєте, - не здавався Юхим Тимофійович, - хто і чому вирішив так зі мною пожартувати і звузити весь мій літній одяг?! Або це просто дурний жарт, або... - Юхим Тимофійович замовк.
- Або? - поквапив його детектив Ниточка.
- Або це попередження! - раптом злякано прошепотів двірник.
Детектив Ниточка ще раз подивився на Юхима Ти-мофійовича, а потім... вибухнув гучним сміхом.
- Чого це ви? - ображено запитав двірник. - А я вас ще захищав, говорив, що ви не такий божевільний, яким здаєтеся на перший погляд!
Читать дальше