Ґжеґож Касдепке - Детектив Ниточка

- Злодії! - закричав детектив Ниточка і вибіг у двір.

Якщо, однак, намірявся побачити десь за деревом прихованого злодія на велосипеді, то помилявся.

- Годину тому ще тут стояв, - сказав здивований Юхим Тимофійович.

- Я ж попереджував! - промовив з гіркотою в голосі Дмитрик. - Але дитину ніколи ніхто не слухає.

Детектив Ниточка з жалем, але все-таки мусив визнати його правоту. Однак на відчай не було часу. Інстинкт детектива підказував йому, що злодій не може бути далеко, що відгадка десь поруч. Детектив насупив брови і почав ходити у дворі туди-сюди, туди-сюди...

- Тут ви велосипеда не знайдете! - нервував Дмитрик. - Треба іти на базар, може, злодій захоче його продати?!

- Або в парк, - підтримала брата Оксанка. - Може, велосипед захований у кущах?

Однак детектив Ниточка тільки приклав палець до губ і сказав:

- Тс-с-с! - діти замовкли. Дивилися на нього то з подивом, то зі співчуттям. Хто міг це зробити?

І тоді...

- Я зателефоную в міліцію! - сказав детектив Ниточка, зупиняючись перед Мартв’яком. - Сором, детективе, бути злодієм!

- Маєте докази? - гаркнув Мартв'як, уриваючи нитку, якою зашивав штани. - За такі звинувачення можна подати в суд!

- Будь ласка, - сказав спокійно детектив Ниточка. - Якщо я не правий, офіційно перед вами вибачусь і закрию «Рожеві Окуляри»!

У дворі запанувала тиша. Діти застигли на місці. Мами, які щойно засмагали, подивились на детектива Ниточку з подивом. В Юхима Тимофійовича з рук випав віник. Будинок без «Рожевих Окулярів»?! Це вже ніколи не буде цей самий будинок!

- Закриєте «Рожеві Окуляри»? - посміхнувся Мартв’як. - Добре, я згодний.

Через п’ятнадцять хвилин у двір зайшли троє міліціонерів.

- Хто викликав? - запитав один із них.

- Я, - відповів детектив Ниточка.

- Що трапилось?

Детектив Ниточка тихенько щось сказав йому на вухо. Міліціонер поглянув на Мартв’яка, який саме одягав штани та іронічно посміхався.

- Гаразд... - сказав міліціонер і підійшов до Мартв’яка. - Можете нам показати свій офіс?

- А маєте дозвіл на обшук? - пробурчав Мартв’як.

- Ні, але якщо ви нічого не вчинили...

- А, добре! - перебив його Мартв’як. - Заходьте!

Детектив Ниточка остовпів. Сподівався, що Мартв’як буде робити все, щоб не пустити нікого у підвал, а виявляється інакше! Може, він все-таки не винен? Хвилинку, хвилинку, щось тут не складається...

Детектив Ниточка почав напружено міркувати.

Оскільки Мартв’як украв велосипед... так, усе ясно!

- Стійте! - крикнув детектив Ниточка. - Там нічого немає! Треба пошукати в гаражі!

- Гараж? - міліціонер поглянув на Мартв’яка, який виразно зблід.

- Так, гараж! - підтвердив детектив Ниточка. - Тут недалеко є гараж, у якому Мартв’як тримає свою машину. І мій велосипед!

- Неправда! - скрикнув Мартв’як і почав задкувати до воріт. - Він божевільний!

Але не встиг утекти, бо два міліціонери заступили йому дорогу.

- Один із нас сьогодні втратить права на детективне агентство, - сказав детектив Ниточка. - І впевнений, що це буду не я.

А потім посміхнувся до переляканих дітей, здивованого Юхима Тимофійовича, пані Ричай, яка щойно повернулась зі школи, пані Маєвської, яка стояла у вікні з лійкою у руці, мам, які сиділи довкола пісочниці - посміхнувся їм сонячно, і до всіх повернулася надія.

Так, детектив Ниточка не міг помилятися...

Адже він - найкращий детектив у світі!

Детектив Ниточка не помилявся: в гаражі Мартв'яка знайшли велосипед. Як ти гадаєш, чому детектив Ниточка підозрював саме Мартв'яка? І як він дійшов висновку, що якби Мартв'як справді вкрав велосипед, то сховав би його не в офісі, а в гаражі?

Хто одягає шкарпетки чотири дні Жодна мама цього не витримає! Детектив Ниточка був упевнений, що шкарпетки побували в корзині для брудної білизни, у пральній машині, а може, навіть у сушарці. І мав рацію!

Детектив Мартв’як займався ремонтом підвалу, де мало бути його агентство. Для ремонту потрібен цемент. А щоб розробити цемент, потрібні вода і пісок. А найпростіше - цей пісок принести з пісочниці.

Пані Маєвська купила квіти, які хотіла поставити у вазу на могилі чоловіка. Увечері поставила їх на балконі. Щоб не зів’яли - налила води. Не передбачила, однак, що буде мороз. Вода замерзає вже при температурі нижче нуля. Коли вода замерзає, то збільшується в об’ємі - тобто лід, який утворюється внаслідок замерзання води, займає більше місця. Вода, яка замерзла у вазі, розірвала її зсередини. Хто не вірить, що так могло трапитись, хай наповнить скляну пляшку водою, а потім покладе її у морозильник (не забуваючи, звичайно, попросити у батьків дозволу). Так чи інакше, детектив Ниточка мав рацію - Мартв’як нікого не зловить.