— Що таке? Кажи швидше, — поквапив адмірал. — Бо на тебе зараз взагалі немає часу, і вибачатися за свою неввічливість я не збираюся. Ти, дурне дівчисько, відволікаєш мене від дуже важливих…
— Я бачу, матроси на крейсері активно забігали, — Галка теж не збиралася зараз демонструвати своє гарне виховання й давати старшим договорити. — Побачили ціль чи як це у вас називається?
— Так точно, дєточка! — адмірал, блазнюючи, взяв під козирок, те саме зробив і Кашкет. — Скоро для когось усе скінчиться, і тоді ми вже конкретніше поговоримо про наші справи зі страусом.
— Я, власне, про це й хотіла сказати, — Галка була серйозна, як ніколи. — Погані новини, пане Союзов.
— Які ще погані новини, дурне ти дівчисько! Що могло статися, чого я не знаю?
— Просто я передумала.
— Передумала — що?
— У вас на кораблі мій страус не зостанеться. Зараз ви дасте команду, розвернете свій корабель назад на сто вісімдесят градусів, ми повернемося на вашу базу і зійдемо на берег. Назад нас можете не доставляти. Вважайте, що ми не домовились.
Від такої нахабної заяви у Союзова очі полізли на лоба. А Кашкет навіть зняв свій кашкет, витер лоба тильним боком долоні, знову надів кашкет і насунув козирок на очі.
— Значить, ти передумала? — просичав адмірал. — Умови нам ставиш? Не домовились, кажеш? А якщо з тобою домовлятися ніхто не буде? Кинемо зараз за борт. Потонула дівчинка, не вміла плавати, лишилася сама без нагляду. Горе батькам-роззявам. А тепер уважно слухай мене: страус твій залишиться тут! До пари! Бо він звичайнісінька тварина, якій потрібна така сама пара, а не нахабне самовпевнене косате дівчисько!
— Ви точно не передумаєте? — здається, погрози адмірала Галку зовсім не налякали.
— Ти поглянь на неї! — аж побуряковів адмірал. — Вона ще й допитується!.. Навіть якщо ти сто разів вибачення попросиш — все, кінець! Гроші твої гавкнулися! І подякуй за те, що зсадимо тебе після вибачень на березі цілою і неушкодженою!
— Ну, дивіться, — знизала Галка плечима. — Краще нам домовитись. Ви самі напросилися.
— Ах ти мала нахабо! — тепер уже аж заревів адмірал, наче справжній ведмідь, зробив до дівчини широкий крок, грубо схопив за руку: — Ану, йди зі мною, дурна мерзото! В трюм, до пацюків! Аж до завершення операції!
Даремно він це зробив.
Дарма сіпнув Галку за руку. Дарма підвищив на неї голос. Дарма взагалі спробував їй погрожувати, коли поруч, на відстані витягнутої шиї, стояв страус на прізвисько Футбол.
Не знав цього адмірал Союзов. Ніхто йому про це не доповів. А якби й доповіли, то навряд чи пихатий морський вовк узяв би те до уваги. Гнів затуманив йому очі, адмірал цілковито втратив обережність — дуже вже йому хотілося покарати зухвале дівчисько раз і назавжди.
Тому він спочатку навіть не зрозумів, як це сталося, — він ще говорив, а міцний страусячий дзьоб уже летів на нього згори донизу, мітячи точно в лоб.
Якщо не вбив би, то точно сильно оглушив би. Та в останню мить ухилився Союзов і страусячий дзьоб лише сильно й міцно черконув його по черепу.
— Ах ти ж!.. — загорлав адмірал, та більше нічого сказати не встиг.
Ступила Галка вбік, даючи Футболові не просто дорогу, а й повну свободу дій. Тепер йому навіть наказувати нічого не треба було. Чітко побачив бойовий птах перед собою запеклих ворогів своєї найкращої подруги, тож показав їм усе, на що здатен.
Спершу влучно вдарив правою ногою адмірала, поцілив у зад — той саме розвертався, аби тікати. Копняк вдався таки на славу — Союзов, дорослий чоловік, підлетів догори мало не на півтора метра.
Щоправда, приземлився він не на живіт — устиг-таки впасти на всі чотири. За що отримав від Футбола другий удар по сідницях, тепер уже лівою ногою.
Від цього ворожий адмірал пролетів уперед, прооравши чисто надраєну палубу своїм хвацьким адміральським носом. А сила удару вийшла така, що від неї з кишені його білосніжних штанів вилетів універсальний ключ від кліток.
— Футбику, ключ! — закричала Галка.
Та до неї вже сіпнувся Кашкет, який лише щойно оговтався, і страус, вловивши небезпеку боковим зором, розвернувся на лівій нозі, мов управний балерун, стрімкий ривок уперед — і ось влучним ударом міцної правої ноги Кашкета відкинуло мало не під самий борт.
Тепер у Футбола з’явилася можливість взяти з палуби ключ. Спершу для порядку стукнувши дзьобом у плече ворожого адмірала, що намагався відповзти на безпечну відстань, розумний птах підхопив брелок з ведмедем і кинув Галці. Дівчина, сіпнувшись уперед, зловила ключа просто на льоту, потім раз-два — відчинила першу клітку, найближчу до себе, з мавпами.
Читать дальше