Ю Несбьо - Сніговик

У нижньому ящику лежали дві нерозпечатані пачки патронів до табельного револьвера. З особистих речей Харрі знайшов тільки дві каблучки. Одна була прикрашена каменями, що яскраво виблискували під настільною лампою. Харрі вона здалася десь баченою. Він приплющив очі і намагався пригадати де. Велика блискуча каблучка… У прикрасі всього занадто багато – такий собі мініатюрний Лас-Вегас, подумав він, Катрина б таке ніколи не наділа. І цієї самої миті він відчув, як зайшлося серце – важко, але чітко. Він бачив цю каблучку у спальні Беккерів.

Вечеря в залі центру скінчилася, столи прибрали. Арве Стьоп стояв, прихилившись до дальньої стіни, і дивився на сцену, біля якої юрмилися гості, із натхненням роздивляючись співака. У нього були сумніви з приводу присутності музикантів на святкуванні, але впорядники сказали, що інвестування в розважальну частину привертає лояльність підлеглих, викликає гордість за компанію та шанобливе ставлення до свого місця. А купуючи частину міжнародного успіху музикантів, він акцентує успіх власної компанії, і це сприяє укріпленню бренду «Ліберала» як продукту, з яким рекламодавці захотіли б ідентифікувати себе самих.

Співак підніс палець до вуха і взяв найвищу ноту світового хіта вісімдесятих.

– Ніхто не фальшивить так чудово, як Мортен Харкет, – сказав хтось поруч із ним.

Він обернувся. І відразу зрозумів, що цю жінку вже десь бачив: вродливих жінок він ніколи не забував. Щоправда, усе частіше та частіше став забувати, де та за яких обставин вони зустрілися. Струнка, у простій чорній спідниці з розрізом. І він відразу згадав Бірту. У Бірти була така сама.

– Жахливо! – посміхнувся він.

– Цю ноту важко взяти, – зауважила вона, не відводячи очей від співака.

– Жахливо те, що я не пам’ятаю вашого імені. Пам’ятаю тільки, що ми зустрічалися раніше.

– Не зустрічалися, – відповіла вона. – Ви просто на мене витріщалися.

Жінка відкинула з обличчя темне волосся. Вона була класично вродлива, трохи напружена. Схожа на британську супермодель Кейт Мосс. Бірта швидше нагадувала Памелу Андерсон.

– Ну, за це можна не перепрошувати. – Він збадьорився й відчув, як кров несе шампанське до тих ділянок мозку, які робили його легким та розкутим, а не просто напідпитку. – Хто ви?

– Мене звати Катрина Братт, – відповіла вона.

– Чудово. Ви наш рекламодавець, Катрино? Банківська справа? Нерухомість? Фотограф-фрілансер?

На кожне запитання Катрина з усмішкою заперечно хитала головою.

– Я любителька вечірок, – відповіла вона нарешті. – Одна з ваших співробітниць, журналістка, доводиться мені подругою. Вона сказала, хто у вас тут гратиме ввечері, отож я заледве встигла натягнути спідницю і проникла сюди. Хочете викинути мене на вулицю?

Вона піднесла келих шампанського до губ. Не таких пишних, як він любив, але яскравих та вологих. Жінка продовжувала роздивлятися те, що відбувалося на сцені, отож він тимчасом спокійно вивчав її профіль. Увесь повністю. Пряму спину, довершені за формою груди. Ніякого силікону, мабуть, просто хороший бюстгальтер. Але чи годували ці груди дитину?

– Я подумаю, – сказав він. – Ви можете навести аргументи на свою користь?

– А щодо неприхованої погрози?

– Спробуйте.

– Я бачила, що біля входу зібралися папараці в очікуванні вечірнього улову із життя відомих осіб. А що, коли я їм розповім про свою подругу? Їй дали зрозуміти, що її перспективи в «Лібералі» мізерні, бо вона відхилила вашу пропозицію про інтим.

Арве Стьоп радісно зареготав. Він бачив, що на них уже почали звертати увагу. Нахилившись до Катрини, він відчув міцний запах її парфумів, достоту такий, як він сам полюбляв.

– По-перше, я зовсім не проти усіляких лоскітливих пліток, які так полюбляють колеги з жовтої преси. По-друге, ваша подруга, мабуть, слабенький журналіст. А по-третє, вона просто бреше. Я вже спробував цю недоторку і неодноразово. Отож ви спокійно можете повідати це папараці. А ви заміжня?

– Так, – відповіла Катрина, її нога в розрізі спідниці оголилася аж до стегна – дуже спокуслива лінія…

Арве Стьоп відчув, що в роті пересохло, і пригубив шампанське. Оглянув барвисте маєво суконь, які ритмічно рухалися біля сцени. Видихнув через ніс. Він відчував увесь букет запахів присутніх тут жінок.

– У вас є діти?

– А ви зацікавлені в цьому?

– Авжеж.

– Чому?

– Тому що матері, породжуючи нове життя, уповні проявляють свою натуру, і це дає їм глибинне розуміння життя, глибше, ніж у чоловіків.