Ю Несбьо - Привид

— Штайне? — Ірен тримала в руках фото. Штайн знав, що то було за фото — вона приколола його кнопкою над своїм ліжком того самого вечора, коли Сімонсен, адвокат, привіз її сюди. На тому фото була Ірен разом із Густо й Олегом.

— Що?

— Ти ніколи не мав бажання убити Густо?

Штайн не відповів. Тільки пригадав той вечір.

Йому зателефонував Густо і сказав, що знає, де Ірен. Він побіг на Гаусманнс-гате. А коли прибіг, то застав там поліцейські машини. Люди довкола нього говорили, що в квартирі лежить мертвий хлопець, якого застрелили. А опісля — шок. Сум. Так, йому було по-своєму жаль Густо. Водночас у нього з’явилася надія, що Ірен, нарешті, кине вживати наркотики. Ясна річ, ця надія з часом згасла, і до нього поволі дійшло: смерть Густо означала, що він втратив шанс знайти свою сестру.

Ірен була бліда. Симптоми ломки були явними. Їй буде важко. Але вони з цим впораються. Удвох, не кажучи нікому.

— Ну що, може, будемо?..

— Так, — сказала Ірен, відкриваючи шухляду нічного столика. Подивилася на фото. Поцілувала його, а потім поклала в шухляду зображенням вниз.

Харрі почув, як двері відчинилися.

Він сидів непорушно у темряві. Почув, як кроки перетнули підлогу вітальні. Побачив рухи біля матраців. Помітив, як у світлі вуличного ліхтаря блиснув дріт у формі кочерги. Кроки рушили на кухню. Там увімкнулося світло. Харрі почув, як рухають плиту.

Він підвівся і теж пішов на кухню. Харрі став на порозі, дивлячись, як він, стоячи навколішки перед пацючою норою, тремтячими руками розкриває торбину. Розкладає предмети один біля одного. Шприц, ложка, запальничка, пістолет. Пакети з віоліном.

Поріг скрипнув, коли Харрі перемістив вагу з ноги на ногу, але хлопець не почув, продовжуючи свою лихоманкову діяльність.

Харрі знав, що то його підганяє жага дурману. Мозок хлопця був зосереджений лише на одному. Він кашлянув.

Хлопець закляк як вкопаний. Його плечі заціпеніли, але він не озирнувся. Сів, не обертаючись, схиливши голову і втупившись у свою заначку.

— Я так і знав, — сказав Харрі. — Що спершу ти прийдеш сюди. Бо вирішив, що тепер загрози немає і тобі ніхто не заважатиме.

Хлопець все одно сидів, не рухаючись.

— Ганс Крістіан сказав тобі, що ми знайшли її для тебе, сказав чи ні? Однак ти все одно спершу прийшов сюди.

Хлопець підвівся. І та сама думка знову вразила Харрі: який високий він став. Майже дорослий мужчина.

— Що тобі треба, Харрі?

— Я прийшов заарештувати тебе, Олеже.

Хлопець нахмурився.

— За те, що я маю два пакети віоліну?

— Ні, не за дурман. А за вбивство Густо.

— Не роби цього! — повторив він.

Але голка вже глибоко увійшла у вену, яка аж затремтіла від приємного передчуття.

— Мені здавалося, що прийде Штайн або Ібсен, а не ти, — сказав я.

Я не побачив, як той бовдур махнув ногою. Нога вдарила голку, вона злетіла в повітря і приземлилася в кутку на кухні, біля раковини, повної немитих тарілок.

— На біса ти це зробив, Олеже? — спитав я, підводячи на нього погляд.

Олег довго й мовчки дивився на Харрі.

То був серйозний спокійний погляд, позбавлений будь-якого справжнього здивування. Більше схожий на погляд чоловіка, що оцінює обстановку і намагається в ній зорієнтуватися.

А коли Олег заговорив, то в його голосі чулося більше подиву, аніж злості та розгубленості.

— Але ж ти повірив мені, Харрі. Коли я сказав тобі, що то був хтось інший, у балаклаві, ти ж мені повірив.

— Так, — відповів Харрі. — Я дійсно повірив тобі. Бо мені страшенно хотілося тобі повірити.

— Але ж, Харрі, — тихо мовив Олег, втупившись у пакет з віоліном, який він уже встиг розкрити. — Якщо ти не довіряєш своєму найкращому другу, то кому ж тоді можна довіряти?

— Доказам, — сказав Харрі, відчуваючи, як до горла підкотився клубок.

— Яким це доказам? Ми ж уже знайшли пояснення доказам, Харрі. Ми ж з тобою розібралися з тими доказами.

— Я маю на увазі нові докази. Нові факти.

— Які це нові факти?

Харрі показав на підлогу біля Олега.

— Отой пістолет — то «Одеса». Він стріляє тими самими кулями, якими був убитий Густо, — кулями від пістолета Макарова, дев’ять на вісімнадцять міліметрів. Що б не трапилося, але балістична експертиза зі стовідсотковою впевненістю засвідчить, що оцей пістолет і є знаряддям убивства, Олеже. І на ньому були відбитки твоїх пальців. Лише твої. Якби хтось скористався цим пістолетом опісля і витер свої відбитки, то таким чином він витер би й твої.