Андрій Курков - Пікнік на льоду

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Курков - Пікнік на льоду» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2017, ISBN: 2017, Жанр: Детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Пікнік на льоду: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Пікнік на льоду»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Головний герой роману «Пікнік на льоду» – журналіст Віктор Золотарьов – отримує незвичайне завдання від однієї провідної газети: писати некрологи про відомих впливових людей, які… поки ще живі. Поступово він розуміє, що став учасником серйозної гри якихось тіньових структур, вийти з якої живим практично неможливо…

Пікнік на льоду — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Пікнік на льоду», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Нема проблем, – сказав Мишко. – Я знаю про нього все чисто. Можу розповісти…

– Будь ласка.

– Він – син слюсаря і виховательки дитсадка. Змалку мріяв про мотоцикл і після закінчення школи нарешті купив собі «Мінськ», але для цього йому довелося трохи позлодіювати… Зараз він дуже соромиться свого минулого. Щоправда, його теперішнє не краще. Ми з ним колеги, займаємося відкриттям і закриттям трастів, тільки в мене це виходить, а в нього – ні. Нещодавно від нього пішла дружина і він залишився сам. У нього навіть коханки ніколи не було.

– Як звали дружину?

– Олена… Загалом, справи в нього кепські, плюс здоров’я…

– А що зі здоров’ям?

– Підозра на рак шлунку і вічний простатит.

– Ну, а що для нього головне у житті? – запитав Віктор.

– Головне? Сріблистий «лінкольн», якого в нього ніколи не буде…

Розмову вони запивали віскі, і через цей коктейль зі слів і спиртного при столі поруч з ними ніби сидів третій, Сергій Чекалін, покинутий дружиною невдаха, слабий та наодинці зі своєю нездійсненною мрією – сріблистим «лінкольном».

– Коли заїхати? – запитав наприкінці Мишко.

– Можна завтра.

Коли Мишко вийшов, Віктор почув з вулиці звук заведеної машини. Визирнув і побачив, як від його парадного від’їжджає той самий «лінкольн» срібного кольору – довгий і поважний.

Віктор нагодував пінгвіна Мишка свіжомороженою камбалою, налив йому холодної води у ванну і повернувся до кухні, де заходився писати свіжозамовлений некролог. Віконце між ванною і кухнею дозволяло чути плескіт води, і він усміхався, готуючи чернетку «хрестика» і думаючи про пінгвіна, що так любить чисту холодну воду.

7

Осінь – найкращий час для написання некрологів. Час зав’ядання, журби, пошуків минулого. Зима гарна для життя – вона радісна сама по собі: бадьорлива приморозь, яскріє на сонці сніг. Але до зими залишалося ще кілька тижнів і за цей час можна було чимало напрацювати на майбутній рік. Праці нині не бракувало.

За вікном знову падав дощ, коли до нього зайшов Мишко-непінгвін. Прочитавши замовлений некролог, він залишився дуже задоволений. Дістав гаманець і запитав: «Скільки?»

Хазяїн квартири стенув плечима – досі йому сплачували за місяць.

– Слухай-но, – сказав Мишко. – Гарна робота має добре оплачуватися.

З цим твердженням важко було не погодитися, і Віктор кивнув.

Мишко замислився.

– Принаймні ти маєш одержувати удвічі більше за найдорожчу повію… П’ятсот баксів вистачить?

Відлік гонорару від максимальної ставки повії Вікторові не сподобався, але сума припала до душі. Він знову кивнув і одержав від Мишка п’ять стодоларівок.

– Якщо ти не проти, я тобі ще клієнтів підшукаю! – запропонував Мишко.

Віктор був не проти.

Мишко-непінгвін пішов. На вулиці тривав сірий дощовий ранок. Відчинилися двері й на порозі зупинився пінгвін. Постоявши мить, він підійшов до хазяїна, притиснувся тілом до колін і так завмер. Віктор попестив любого звіра.

8

Вночі крізь неміцний сон Віктор чув, як бродив по квартирі пінгвін, потерпаючи від неспання. Чапав, залишаючи усі двері відкритими. Іноді здавалося, ніби пінгвін зупиняється і тяжко зітхає, немов дід, що стомився від життя і від себе.

Уранці подзвонив Ігор Львович і попросив приїхати до редакції.

За філіжанкою кави вони обговорили з ним стан справ із картотекою «хрестиків». Загалом головний був задоволений.

– Єдиний наш недогляд, – казав він, – це те, що всі наші майбутні небіжчики – жителі Києва. Звичайно, столиця як пилосмок втягує всіх більш-менш помітних людей, але й в інших містах живуть свої знаменитості.

Віктор слухав уважно, час від часу киваючи.

– У нас скрізь є свої кореспонденти, – вів далі головний, – вони вже збирають потрібну інформацію. Треба буде тільки з’їздити і забрати в них усе, що вони зберуть. Пошта – річ ненадійна, навіть факсу не можна цілком довіряти такі справи. До речі, я хотів би вас попрохати взяти у цьому участь…

– У чому? – запитав Віктор.

– Треба з’їздити до кількох міст по усі ці матеріали… Спочатку до Харкова, потім до Одеси, якщо ви не проти. За рахунок редакції, звісно…

Віктор погодився.

На вулиці знову сіяв дощик. Дорогою додому Віктор зайшов до кав’ярні, замовив п’ятдесят грамів коньяку і подвійну каву. Хотілося зігрітись.

У кав’ярні було тихо й відлюдно. Гарна атмосфера, щоб помріяти або ж навпаки – для спогадів про минуле.

Віктор пригубив коньяк. Знайомий запах залоскотав ніздрі. «Справжній!» – зрадів він.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Пікнік на льоду»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Пікнік на льоду» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Курков - Бікфордів світ
Андрій Курков
Андрій Курков - Садівник з Очакова
Андрій Курков
Андрій Курков - Самсон і Надія
Андрій Курков
Андрій Курков - Казки
Андрій Курков
Андрій Курков - Різдвяний сюрприз
Андрій Курков
Андрій Курков - Сірі бджоли
Андрій Курков
Андрій Курков - Приятель небіжчика
Андрій Курков
Андрій Курков - Закон равлика
Андрій Курков
Отзывы о книге «Пікнік на льоду»

Обсуждение, отзывы о книге «Пікнік на льоду» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x