— А якщо все підстроїв отой Кубов? Може, Мар’яна відмовила йому?
— Тоді ми їдемо в саме пекло.
— А давайте зателефонуємо в пекло. Можна, Олександре?
— Так, звичайно, — Риженко підсунув апарата Чеканчукові.
Чеканчук набрав телефон Кубова. Той сказав, що з Над’ярної зникла Танька. Ні її, ні її нового друга Кешу не знайшли у їхній хатці на околиці, ні в жодній із Над’ярненській забігайлівок.
— А хто така Танька і хто такий Кеша?
— Танька — це жінка, з якою жив Анатолій. Мати хлопчика, якого Мар’яна послала на стипендію кудись за кордон. Не знаю, як слідчий з району, а всі на базарі й не сумніваються, що то Танька вбила Анатолія. Всі не раз чули, коли вона нап’ється і кричить на весь базар: вб’ю і його, і ту руду курву! А тепер вона зникла, і її шукають.
— То, може, вона й Мар’яну?..
— Може, — впевнено відповів Кубов, — приїздіть, розберемося. Чекаю!
Чеканчук переповів друзям зміст своєї розмови з Кубовим.
— То й правда схоже на те, ніби вона загинула через любов, — зітхнув Риженко.
— Тільки невідомо, як та Танька могла вистежити її, — із сумнівом сказала Лариса.
Чорне передзимове місто готується до сну. Мерхнуть вікна, закриваються кав’ярні. Але тут, на вокзалі, котел житейської метушні кипить цілодобово. Лариса і Чеканчук обрали саме цей поїзд, оскільки він зупиняється у Комбінатному, від якого вони вирішили розпочати мандри по місцях східноукраїнських подорожей Мар’яни Хрипович. Чеканчук переконав Біста поєднати подорож до Новожахова із встановленням вінка в Комбінатному на місці загибелі Мар’яни на дев’ятий день. Біст зітхнув: O, yes, those death marks are so important here! [22] О так, ці знаки смерті такі важливі тут! (англ.).
і схвалив поїздку. Пасажирський потяг відходить о 23.30. Сашко Риженко, що прийшов провести колег групи з Пошуку Істини, не встигає на останній трамвай. Але він мешкає неподалік від вокзалу і не боїться повертатися пішки. Значно більше він боїться за Ларису і Чеканчука, що їдуть у ті згубні краї, де вже загинуло двоє.
Перед дорогою Лариса знову посварилася зі своєю матінкою Майєю Гаврилівною. Ще й відрядження в тебе! Приїдеш і знайдеш мене в труні! — А син Ярослав кричав, що неодмінно помре від бабусиних супчиків! Хай мама сидить вдома і готує нормальну їжу! Та, коли обидва довідалися, що іде Лариса туди, де загинула Мар’яна, і, можливо, дізнається щось новеньке, кинулись допомагати їй пакувати речі й благословили в дорогу.
Купейний вагон. У Чеканчука з Ларисою верхнє й нижнє місця. Два інших займають гарненька дівчина і підтоптаний, проте бадьорий парубок із сивими скронями. Риженко дає друзям у дорогу блок пива «Budweiser» і палицю салямі.
— Дай вам, Боже, щасливого повернення!
— Ти нас, Сашику, проводжаєш, ніби на війну.
Потяг вирушає за дві хвилини. Проводжаючі, звільніть, будь ласка, вагони. Риженко тисне руку Чеканчукові, цілує Ларису в щічку, виходить на перон. Потяг починає несамовито дрижати і нарешті рушає.
Їхній бадьорий сусід виявився американцем зі штату Алабама. Він їде знайомитись із батьками своєї дівчини до Гірничого. Дівчина переповнена щастям по вінця: вона бере руки свого обранця у свої, цілує їх, прикладає до грудей і лона. Американець дуже хоче спати, він гупається на нижню полицю і закриває очі. Дівчина стягає з нього чоботи, накриває його ковдрою і лізе нагору.
— Are you OK? [23] В тебе все гаразд? (англ.).
— сонно питає він.
— Yes, Hike to be in the up-position! [24] Так, я люблю бути вертикально! (англ.).
— щасливо сміється дівчина.
— Top-position [25] Згори, (англ.). Дівчина через недостатнє знання англійської мови вживає up-position там, де треба top-position (авт.).
, к-курва, — виправляє Лариса. Американець розплющує одне око, посміхається Ларисі.
— А звідки у вас знання мови? — питає дівчина, спустивши з верхньої полиці свої фарбовані кучері.
Лариса і Чеканчук беруть по пляшці пива «Budweiser», виходять у коридор і чують, як у них за спиною дівчина гучно стрибає з верхньої полиці і сідлає американця, який уже був почав хропіти.
— От мала паскуда! Буде всю ніч стрибати на свого янкі.
— Не зважай, Ларисо! Після пива буде добре спатися... Очевидно, їй дуже несолодко в тому Гірничому. Може, вона вперше в житті наїлася, коли її нагодував цей Джек.
— Не сміши мене! На ній косметики гривень на двісті!
Чеканчук кладе Ларисі руку на плече. Вони мовчки п’ють пиво. Потяг вирушив дуже пізно, і вагон швидко заснув. Тільки дівчина з Гірничого все будить і будить своїми палкими пестощами Джека з Алабами. І Лариса з Олександром Чеканчуком п’ють пиво, стоячи біля вікна в напівтемному коридорі.
Читать дальше