Александр Медведев - Клуб зразкових чоловіків

Нержин підійшов до найближчого під’їзду. Тут його очікувало маленьке розчарування. Залізні двері входу були замкнені. На них красувалися оплавлені сірниками кнопки і погнута решітка динаміків домофону. Що ж, доведеться чекати. Сергій відійшов від дверей і закурив.

Хвилин через десять клацнув язичок замка і з під’їзду вийшла молода симпатична жінка з двома дітьми.

— Даруйте, — Нержин усміхнувся. — У вас у під’їзді не живе подружжя Свидригайлів?

— Не знаю, — винувато усміхнулася у відповідь жінка. — Ми зовсім недавно в’їхали. Зайдіть, там, здається, список мешканців висить.

Саме на це Нержин розраховував. Подякувавши молодиці, він зайшов у під’їзд.

Список мешканців, справді, висів на чільному місці біля ліфтів. Але ніякого Свидригайла в ньому не було.

Сергій вийшов надвір. Залишався другий під’їзд.

Тут залізні двері виявилися незамкненими. Але списку мешканців не було.

Єдине, що лишалося — обдзвонити одну за одною всі квартири. Нержин перемножив чотири на шістнадцять. Шістдесят чотири.

Він пройшовся площадкою перед ліфтом. Праворуч і ліворуч двері, на стіні поштові скриньки, а вниз від майданчика збігають сходи. Цікаво, а там, унизу, що?

Унизу виявилися замкнені двері. Схоже на чорний хід. Ще там стояли порожні сміттєві контейнери. А між ними валявся лист тонкого металу, згорнутий у трубку. Нержин витягнув його і розгорнув. Отакої — перед його очима виявився список мешканців під’їзду.

За Свидригайло О. М. у списку значилася квартира 97.

Нержин, піднявшись на дев’ятий поверх, якийсь час тупцяв на майданчику. Зненацька на його поверсі зупинився ліфт. З кабінки вийшла бабуся з торбою, з якої виглядав батон.

— Кого чекаємо, молодий чоловіче? — запитала вона досить доброзичливо.

— Я з державного телефонного вузла. Мені потрібна Свидригайло з дев’яносто сьомої, — упевнено заявив Нержин, дивлячись бабусі просто в очі.

— Це я, Свидригайло Ольга Марківна. А що сталося? У мене за телефон усе сплачено, та я ним і не користуюся давно.

— Ваш номер «956-17-03»? — перепитав Нержин.

— Авжеж. Але я ним не користуюся, він мені зовсім не потрібен. Та ви проходьте, — запросила Ольга Марківна вже з вітальні.

«Так, — блискавично міркував Нержин. — Стара не бреше, та й узагалі вона не схожа на ту, кому потрібен автоматичний визначник номера. Але ж учора я перепитував, чи туди потрапив, і номер збігся. Певно, АТС потай продала комусь цей номер на вечірній і нічний час. Таке буває. Це дуже погано, тому що від АТС я нічого не доможуся. Варіант другий: на телефоні у старої стоїть переадресація вхідного дзвінка на інший номер. Це легше — з блоку пам’яті можна добути потрібний мені номер».

— Можливо, особисто ви ним і не користуєтеся, — із прокурорськими нотками в голосі погодився Нержин. — Але, незважаючи на це, ним користуються інші. Чи відомо вам, що ваш апарат обладнано автоматичним визначником номера? У нас, на телефонному вузлі, такі речі дуже просто засікають.

— Та я про це вперше чую! Тобто, справді, признаюся, десь рік тому звернулася за оголошенням. Фірма якась шукала послуги контактного телефону. Ну, а пенсія в мене, самі розумієте, яка. От я і погодилася. У них тільки умова така була — що вони поставлять свій апарат, і цим телефоном я зможу користуватися тільки на вихід. Ну, погодилася — я жінка самотня, мені все одно ніхто не дзвонить. А що, скажіть, це заборонено?

— Ні, чому ж, не заборонено, — поблажливо кивнув Сергій. — Але всі такі апарати повинні бути в нас зареєстровані. З них стягується додаткова плата. Дозволите оглянути ваш телефон?

— Звісно.

— Так, — промурмотів Нержин. Мовляв, йому, професіоналу, все тут ясно.

Бабуся з інтересом спостерігала за ним із кухні.

— А ця фірма, про яку ви говорите, як її розшукати? Не будете ж ви платити за це чудо техніки зі своєї кишені. Апарат належить фірмі — нехай вона і платить за його реєстрацію. Згодні?

— Та згодна, — погодилася Ольга Марківна, — але ж про фірму цю я нічого не знаю. Перше приїхало миле таке дівчатко, поставило цей телефон, заплатило мені гроші наперед. Потім вона ще кілька разів приїжджала, доплачувала, щось робила з телефоном… Востаннє була зовсім недавно — чотири дні тому. От і усе.

— Точно все? — удавано суворо перепитав Нержин.

Бабуся відвела очі.

— Зрозумійте, ні вам, ні цій вашій фірмі не потрібні зайві проблеми. Якщо АВН не буде зареєстровано протягом двох тижнів, ваш номер відключать. Фірма залишиться без контактного телефону, а ви — без надбавки до пенсії. У ваших інтересах, щоб ми розшукали їх якомога швидше. І, запевняю, ви цим нікого не підведете. Просто з’явиться ота мила дівчина, ви разом прийдете на наш телефонний вузол, з’ясуєте тарифи, напишите заяву про реєстрацію — і все.