Аркадій Адамов - Зашморг

Так, ми з Валею це чудово розуміємо. Адже ми не новачки, і з «клієнтами» Едика нам уже доводилося стикатися.

— Машину, пройдисвіт, тільки-но купив, — кажу я.

— Дріб'язок, — махає рукою Едик. — Кого зараз цим здивуєш? Ми копнемо глибше, почекайте. У нього, дивись, десь і будиночок є на два поверхи, кам'яний, з садком, на матір або тещу оформлений. Кілометрів так за сто під Москви у якому-небудь мальовничому сільці. Та в нього і крім будиночка дещо знайдеться, ще дивніше, приготуйтесь.

І ми готуємось ні з чого не дивуватися.

А наступного дня у Валі Денисова відбулася дуже цікава і важлива зустріч.

Валя зайняв номер у тому самому готелі, що і представник південного радгоспу, і вже ввечері познайомився з ним у кафе на третьому поверсі, де той, втомлений та засмиканий, мляво вечеряв у межах своїх командировочних коштів. Стриманий і небалакучий Валя, якщо треба було, міг перетворюватися на компанійську і веселу людину. Незабаром за столиком уже точилася цілком дружня і довірлива розмова, заради якої у складчину було навіть узято пляшечку коньяку.

— Дай пораду, Митю, — звернувся Валя до нового приятеля. — Що робити? Як почати? Адже ти через усе це вже пройшов. Адже ти всього добився.

І показав офіційний лист «свого» колгоспу з проханням виділити йому деякі вкрай необхідні транспортні засоби.

Митя зітхнув, почухав за вухом і сказав, сумно глянувши Валі в очі.

— Є, Валю, там одна акула. Але з порожніми руками до нього краще не потикайся.

— А якщо напрямки, як належить?

— Напрямки, сам знаєш, коли ще буде і що. А цей усе, що треба, за п'ять днів оформить. Ось як мені, — він знову зітхнув. — Потім, звичайно, за два тижні не відмиєшся. Але що робити? Моє начальство з мене теж голову разом із зачіскою знімає. Адже потрібна техніка, хоч плач. От мені цю акулу і показали. А вже зажерливий! Віриш, на його машині кудись поїхали, так я за бензин йому заплатив. Ну, а ця писулька нічого, голубе, не варта. — Митя показав на клопотання колгоспу.

— Як же тоді?

— Тут, брате, ціла механіка. Вам треба мати клопотання обласного управління «Сільгосптехніки», зрозумів? А вони так просто його не дадуть. У них уже всі фонди давно вибрані. Їм уже сто разів після цього відмовлено. Значить, що? Значить, ти повинен в обласному управлінні своєму довести, що техніку тобі дадуть, саме тобі для твого колгоспу. Зрозумів?

— Як же я доведу? — сумно спитав Валя.

— От, от, це, голубе, і є перший фокус… — Митя розпалився. Завжди, знаєте, приємно повчати ближнього, демонструвати свою перевагу, свою кмітливість та досвідченість. І Митя значуще, водночас лукаво продовжував: — Ти спершу одержиш від тієї самої акули лист до обласного управління. Офіційний, на бланку, за підписами, все, як годиться. Так, мовляв, і так. Є певна можливість задовольнити як виняток.

— Він сам цей лист і напише?

— Ні-ні. Зовсім інший главк напише. А його справа — коли в обласного управління відповідне клопотання прийде, — кидати тобі, що потрібно.

— Що ж, мені, значить, у іншому главку іще одну акулу шукати треба? — злякався Вали.

Митя поблажливо поплескав його по плечу.

— Хе! І як таке теля у такій справі присилають, дивуюсь, їй-богу. Ну, навіщо тобі лізти до іншого главку? Я ж сказав: це перший фокус акули тієї. Він цей лист тобі сам організує, зрозумів? А потім сам-таки тобі й техніку, яка вам потрібна, передасть. Коли ти клопотання з обласного управління принесеш.

— Незрозуміло, хоч убий, — покрутив головою Валя. — Адже кожна гайка у нас заздалегідь планується, кому, скільки, чого. Так? І ти сам кажеш, кожна організація свої фонди вже вибрала. Звідки ж тоді твоя акула бере вільну техніку?

— Звідки? Та все ж звідти, голубе. З тієї ж кишені. Економіку вивчати треба, зрозумів? Не тобі, не тобі, ясна річ, а їй, акулі тій, значить. «Планується…» — перекривив він Валю. — Плануються у нас тільки початкові поставки. Зрозумів?

— Не зовсім, — цілком щиро зізнався Валя.

— Ну, як тобі пояснити? Ось, припустимо, у плані главку написано: цього року йому належить одержати від різних московських автогосподарств стільки-то списаних легкових машин, стільки-то вантажних автобусів, пікапів та інше. І далі складається план поставок цієї техніки відповідно до заявок обласних управлінь. Оце й будуть початкові поставки. Теж не зрозумів?

— Поки що дійшло.

— Так от. Ці початкові поставки у нас справді плануються. Найсуворіше. А далі що виходить? Одній області, припустимо, вже не треба того, що їм виділили, або стільки, скільки виділили, а потрібно інше, і п'ятій області теж, і десятій. Адже життя біжить вистрибом, усе міняється. Та й резерв у главку є, ним теж треба розпорядитися. Отак, голубе, протягом року весь час і нагромаджуються у главках неліквіди, іншими словами, неліквідовані, непоставлені організаціям фонди, у даному випадку, наприклад, техніка. Починаєш метикувати, га?