Максим Кідрук - Твердиня

Здесь есть возможность читать онлайн «Максим Кідрук - Твердиня» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: Боевик, Путешествия и география, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Твердиня: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Твердиня»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Вирушаючи в легку експедицію-подорож, п’ятеро друзів не здогадувалися, що зможуть знайти загублене місто інків. Сімдесятиметрова Твердиня майже повністю напхана золотом. Та чи буде в цієї історії щасливе закінчення? Адже часом життя набагато цінніше за золото…

Твердиня — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Твердиня», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Що сталося? — Сатомі зазирнула у вічі Ґрему.

— Не знаю. — Мулат неспокійно переступав з ноги на ногу. — Кухар, схоже, надумав з’їсти все без нас.

— Він якийсь дивний. — За винятком невиразних плям рум’янцю, що проступали на щоках, Сьома був страшенно блідий. Він відчував, що затримка пов’язана з отрутою в їжі. Хлопець покосився на японку: — У тебе там все гаразд?

— Так. — Вона інстинктивно покосилась на вхід у Твердиню, наче остерігаючись, що звідти виповзе хтось із науковців, ригаючи власною жовчю. — Вони вже починають їсти.

Росіянин стиснув губи і видав звук, що нагадував притлумлене гарчання.

— Погано. Ми поспішили.

— Не розумію, чому він тягне…

Несподівано Марко визирнув з намету, збуривши нову хвилю притлумлених нарікань. Дивився він не на колону роздратованих індіанців, а в тому напрямі, де знаходився спуск до галерей, куди за секунду до того косувала Сатомі. Вилиці напружені, губи розтягнуті, ледь відкриваючи стиснуті зуби, очі приховані чолкою. Постоявши секунд п’ять, він щез у наметі.

Вигляд італійця насторожував.

— Що ти про це думаєш, бадді? — спитав Семена американець.

— Боюся, що він уже покуштував страви, і… і… його почало плющити.

— Ні-і… — Сатомі приклала долоню до губ. — Тільки не це.

13:10… Хтось із перуанців залементував іспанською, погрожуючи кухарю покликати Амаро Кіспе. Відразу потому до намету наблизилися Зорн і Марґоліс. Зверхньо обдивившись вервечку робітників-мачігуенга й охоронців, ґевали протиснулись під брезентом (вони завше приходили і брали їжу без черги). Через хвилину здоровані вийшли назад, несучи в руках по таці. Марко Молінарі розщедрився — порції цих двох гівнюків були величезними, навіть як для таких гігантів: гірка салату здіймалася сантиметрів на десять над краями таці, решта таці була так рясно залита підливкою, що крізь коричнюватий соус не було видно рису.

Ґрем, Семен і Сатомі провели ґевалів очима.

Черга заворушилася. Мачігуенга видихнули і втішено загомоніли. Один за одним вони висковзували з намету, ставили повні таці на столи під відкритим небом і бралися до їжі.

CXXXVI

Молінарі скам’янів, пильнуючи, як вони їдять. Їдальня була справа від нього, столи витягнулися просто попереду. Холод розбудив у людей почуття голоду. Організм мав компенсувати енергію, потрачену на обігрів тіла, і він висмоктував її з шлунка. Всі до одного — індіанці, перуанці, два здоровили і лікар-ірландець — з обох рук наминали рис і курятину, густо вимочуючи м’ясо у соусі. Над столами царювала мовчанка; чути було лиш плямкання і сумбурне вистукування ложок по металевих тацях. Марко не хотів труїти усіх , особливо вчених, але… не мав вибору. Або Зорн і Марґоліс разом з усіма, або нікого. Він почекає, поки ґевали відключаться, стануть недієздатними, а потім…

( …твій брат скімлив, як баба, молячи його не вбивати… )

…розправиться з ними. Все решта — почекає.

На загальному тлі разюче виділялися два хлопці й дівчина, які неохоче копирсались у стравах, що парували на холоді.

Кухар підійшов і спинився за два кроки від них.

— А ви чого не їсте? — єхидно поцікавився. — Хіба несмачно? Я так старався.

Сьома саме закінчив рахувати. Разом з ним, американцем і японкою за столом сиділо тридцятеро. Марко — тридцять перший. Його Семен рахував окремо, тому що Марко нічого не їв.

— Ми не…

Він хотів сказати «не голодні», але від одного погляду на італійця слова намертво засіли в стравоході. «Він знає! — гримнуло у хлопця в голові. — Сатомі спалилася, і кухар викрив нас». Сьома на хвильку обернувся і кинув швидкий погляд на дівчину. Японка не відривала очей від таці, старанно відділяючи чисті зернятка рису від салату й соусу. Спершу Семену здалося, наче Сатомі не осмислює, що відбувається, а потім він побачив, як судомно вона вчепилась вільною рукою в бортик металевої таці, і второпав, що дівчина все чудово розуміє, просто не відважується підняти погляд, щоб зустрітись із ним очима. З ним або з Марко.

— Чого ж це ви один рис жуєте? — далі глумився Молінарі. — Спробуйте підливку, друзі. Чудовий рецепт… із Японії.

Ґрем перестав длубатись у тарілці і завмер, набравши у груди повітря.

Зненацька Марко усвідомив, що погляд Семена спрямований кудись не туди. Сьома досі наляканий, але дивиться не на обличчя, не зазирає йому в очі (як мало би бути), а… тупиться нижче. Кухар опустив підборіддя, прикипівши очима до тієї точки, куди витріщався Семен.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Твердиня»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Твердиня» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Твердиня»

Обсуждение, отзывы о книге «Твердиня» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x