Сергій Ухачевський - Чужа гра

— Чьо бум дєлать? — якось запитав Мишко.

— Сухари сушить, — огризнувся.

— Надо брать общак Андрюхи і звалювать! — запропонував Сашко.

Він міцно сів на голку і не уявляв життя без героїну. Мишка чекала така ж доля, хоча він здебільшого нюхав, щоразу збільшуючи «полоси» героїну. Вони витрачали щодня по сто доларів на наркотики. Кіркуєв дивився на них з розпачем. Брати ставали неконтрольованими, скоро могли залишитися без грошей, стати предметом уваги міліції. Але говорити про це з двома ідіотами — марна справа.

Валентин постійно спав з пістолетом під подушкою та автоматом під ліжком. Ментам вирішив не здаватися. Про всяк випадок тримав прив’язаний до батареї трос, по якому планував утікати в разі чого.

Якось близнюки привели в квартиру двох малолітніх шлюшок з «окружної», напоїли, потрахали. Коли ті стали вимагати гроші, їх відлупцювали і вигнали геть. Кіря саме був на зустрічі з Бацилою. Коли повернувся, близнюки на вулиці біля райвідділу розбиралися з сутенерами.

Кияни приїхали вдесятьох на трьох машинах і наказали їм платити з відсотками за те, що «попользовали дєвок». Астаф'єви відсилали їх у різних напрямках. Місцеві хотіли затягнути їх у машину, щоб вивезти в ліс. Брати вихопили пістолети і готові були стріляти, та над'їхав Кіря. Вискочивши з машини, призвав їх до порядку. Сутенерам порадив забиратися геть. Того ж дня терміново переїхали на іншу квартиру.

Увечері близнюки зайшли до нього в кімнату. Валентин марно намагався налагодити телевізор. Останнім часом все валилося з рук! Ще й Бацила сказав:

— Краще не зв'язуйся з Іриною, у неї високі покровителі. Бери сестер, дупу в жменю і давай драла за бугор.

— Треба Надійку вилікувати і ту суку взути!

— Навіть коли Петько накаже мені йти воювати з цією бабою, — не піду. А знаєш, чому?.. Тому, що я розумний.

— Ти — сцикливий, — огризнувся Кіркуєв.

… Астаф'єви стояли перед ним і ображено сопіли:

— Ты не прав… — обурювався Мишко, — Ты чë на нас, типа наезжал, перед этими козлами?!

— Да, Валик, — підтримав Сашко, — ти должен ізвінитися.

— Уроды! Вас могли загрести менты! — зірвався Валентин. — У нас на хате пять автоматов!

— Валик, ты, кароче, не прав, — не погодився Мишко.

— Не нравится — сваливайте! — зірвався на ноги Кіря. — Собирайте бригаду и мародерствуйте!

— Валик, кароче, так с нами не нада… — просичав Сашко.

— Пацаны, — враз примирливо посміхнувся Валентин, — все-таки я коновод [24] Коновод (жарг.) — лідер злочинної групи. . Мы должны сорвать бабки с Ирки! Нельзя размениваться на мелочи. За нами охотятся менты. Бацилла не с нами. Наши быки разбежались…

— Всьо ета хуйня, — вирішив Сашко. — Ти должен ізвінитися.

— Я был не прав, извините.

— З кєм не буває… — поплескав його по плечі Мишко.

Змушений був почаркуватися з ними. Після злетів, коли стаєш значущим членом суспільства, спілкуєшся з нормальними людьми, а не з цими дебілами, образливо повертатися до понятій, чужих квартир.

Оленка… Її так бракувало… Закриєш очі… А реалії інші: кухня, пофарбована в темно-синій колір, дешевий коньяк і два відморозки.

… Наступного ранку прокинувся від настирного телефонного дзвінка. Петько:

— Спалили наши хаты! В Праге сгорел дом Швеца! Ты че, телек не смотришь, нахуй?!

— У меня нет телевизора.

—… Кароче, приезжаем по домам после презентации ебеной фирмы той ссыкухи, а там пепелище. Чья работа, нахуй?!

— Ну, и чья?.

— Йобты, мне нужны бабки этой суки! Мой дом стоит полтора лимона, нахуй, в сейфе двести тысяч, две машины в гараже!

— Что я с этого буду иметь?

— Половину.

— Для чего, если могу взять все.

— Йобты, она вложила бабки в фирму! Щя настоящий капитал — акции «Оилхоума», нахуй!

— Что я должен делать?

— Придумай, нахуй! Щя у нас пресс-конференция! Созвонимся!

— Шлапака дашь на расправу?

— Рожки чешутся? Ладно, отдам этого лоха, нахуй!

Валентин кинув трубку і спробував полагодити телевізор.

Нарешті запрацював. У новинах розповідали про підпали будинків відомих депутатів, що супроводжувалися вибухами та стріляниною. На згарищах слідчі познаходили обгорілі рештки зброї. Яким чином вона потрапила туди, з’ясує слідство.

Астаф’єви повернулися з магазину з пивом і принесли агітаційні листівки (в районі проводилися довибори). Йшлося про дружбу одного кандидата з Кірцуном, про їхні фінансові махінації, афери довкола цін на борошно та крупи. Ще була стаття під назвою «Сифілітики», де описано оргії на дачі Деметраша, що потверджено фото. Опубліковано амбулаторні картки «гремлінів» з діагнозом — сифіліс.