LibCat » Книги » Юмористические книги » Юмористические стихи » Ян Таксюр - Гумор та сатира. Збірка

Ян Таксюр - Гумор та сатира. Збірка

Здесь есть возможность читать онлайн «Ян Таксюр - Гумор та сатира. Збірка» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Юмористические стихи, Юмористические книги, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Читать книгу

Название:
Гумор та сатира. Збірка
Автор:
Ян Ильич Таксюр
Жанр:
Юмористические стихи / Юмористические книги / на украинском языке
Год:
неизвестен
ISBN:
нет данных
Рейтинг книги:
5 / 5. Голосов: 1
Избранное:

Добавить в избранное
Отзывы:
Написать комментарий
Ваша оценка:
- 100
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5

Гумор та сатира. Збірка: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Гумор та сатира. Збірка»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Я родился в Киеве. Отец рабочий, участник Великой Отечественной войны. Мать училась в Киевской консерватории, готовилась стать оперной певицей. Однако война и тяжёлая болезнь этому помешали.
После института служил в армии, потом преподавал историю, занимался самодеятельным театром. Сколько себя помню, всегда сочинял. Эта привычка сохранилась до сих пор. В 80-х и 90-х стал публиковать сатирические стихи, писать для эстрады, телевидения, анимации. Работал в газете.
Моё литературное имя Ян Таксюр. В Святом Крещении я — Иоанн. Крещение и приход к Православной вере считаю главным событием своей жизни. До того, как это произошло, долго блуждал среди духовных соблазнов своего поколения — от западных интеллектуальных игр до восточных «практик» и прочей ложной премудрости. Однако Бог очень милостив ко мне. Через падения и скорби я пришёл туда, где душа поняла: здесь мой дом.
У меня есть жена, дочь и сын. Вообще, я очень счастливый человек.

Гумор та сатира. Збірка — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Гумор та сатира. Збірка», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема

Шрифт:

↓

↑

Сбросить

Интервал:

↓

↑

Закладка:

Сделать

Педорине горе

…Чтобы войти в семью передовых европейских стран, Украина должна отказаться от устаревших терминов «отец» и «мать», заменив их на «родитель № 1» и «родитель № 2». Кроме того, однополые супруги должны получить возможность усыновлять и удочерять украинских детей.

З демократичної преси

Звали дівчинку Педора,
Та не в тому її горе —
Матір кликала вона.
Раптом з темного вікна,
Наче привид чи кошмар,
Дядько Єврокомісар,
А із ним ще два дядьки.
— Кіндер! Ось твої батьки!
Плаче дівчинка Педора,
Кличе маму, та на горе
Їй гукають «Вас іст дас?»
«Перший батько» — педераст,
«Другий батько» — підарас…

З циклу "Кошмари"

Мені приснився дивний сон:
Що я — дитинка, граюся в садку,
І раптом виникає Фаріон…

Блакитний кошмар

Мені аж страшно уявляти,
Що стане в рідному краю,
Коли «блакитні» ті хлоп’ята
Навчать неправильно кохатись
Вкраїну милую мою.
Як бригадир Петро, рум’яний,
Зробивши «хімію» як бля,
Піде в колготочки убраний,
В гаю чекати Василя.
А той Василь листа напише:
«Петрусю, кицю, так би з’їв
Твої порепанії ніжки…»
А жінки, жінки, горе їм!
Живуть затурканії, тихо,
Ніхто їх вже не пригорне,
А головне, а головне —
Дітей не буде з того лиха,
І обезлюдніє наш край.
Не дай нам, Господи, не дай…

Блакитний кошмар-2

Я став боятись слова «друг».
Бо стільки підорів навкруг…

Щоденник відомого

Вранці у Путіна Вови
У страшних муках померла корова.
Вдень у Діми Медведєва
Сталась глибока лічна трагедія.
Під вечір біля Спаської вежі Кремля
Розверзлась земля,
І звідти вилізла гігантська тля.
День пройшов ОК.
Заснув щасливий. Тягнибок.

Братам-публіцистам

Я написав глибокую статтю,
Що ми обрали неправильну путю.
І показав у тій статті
Народу гарнії путі.
Та ворог каже мені: "Тю!
В труні я бачив ту статтю!"
І, маючи негарне на меті,
Став кликати народ на хибнії путі.
До столу кинувсь я миттю,
І написав іще статтю.
Іще стаття! Іще стаття!
Так все життя! Так все життя!
Як Робін Гуд! Як Прометей!
І ворог слабнув від моїх статей.
І якось у одній статті
Він захлинувсь, як у смітті.
У боротьбі за світле майбуття
Найперша зброя — це стаття.

Дума про ГеМеО

Яке, пробачте люди, чмо
Придумало оте ГЕМО?
От вчора: я і кум
П’ємо, І щось таке собі їмо,
І раптом те, що ми їмо,
Заворушилось і само
До рота лізе…
— Хто ти?!
— ГМО. —
І в очі дивиться!
Не мо
Сказати, що відчув я!
А тільки глянув у трюмо —
Бліді із кумом сидимо
І щось белькочемо ледь чутно:
— МамО, кумО, не поняв я того юмО…
Тих треба гнати від керма,
Хто продає народу ГМА!

Краєвид

На березі Славути,
Як той міфічний Пан,
У «Рібоки» обутий
Сидів козак Степан.
Ковтнувши «Пепсі-коли»
І мріючи про «лав»,
Він кульку «Стиморолу»
Із рота випускав.
А поруч десь Галина,
Що в ранчо з ним жиє,
Лежить і вже годину
Гамбургера жує.
А діти рано вранці,
Іще серед імли,
Поклавши «Снікерс» в ранці,
До коледжу пішли.
Старенький дід на ганок
Виходить в кімоно,
І знов про лесбіянок
Він дивиться кіно.
А баба: «Гоу з хати!
Бо стрелю, в решті решт!»
Та дід, мов Термінатор,
Його нічим не вб’єш.
А в полі і в кошарі
Стоїть такий прогрес!
І віялки «Ферарі»,
І трактор «Мерседес»!
На фермі повне диво:
Плямастий бик Пірат
Вдягнув презерватива,
Щоб не було телят.
Собаки брешуть «інгліш»,
Коти нявчать: «бай-бай»,
І все, що оком вгледіш,
То те є рідний край.
І мають все досхочу
І Канів, і Хорол,
І всяк жує та смокче
Той м’ятний «Стиморол».
Летять кулькові зграї
Туди, де між дібров,
Як «Пепсі» виграває
Газований Дніпро.