Олексій Кононенко - Все-всі-вся. Анекдоти про маленьких і великих…

– А що мені, тату, тепер серпантин жувати?

– Одного разу, коли я був маленьким, ми з бабусею зайшли до літнього кафе під відкритим небом, щоб пообідати. Почалася злива. Мені знадобилося три години, щоб доїсти суп.

31 грудня. Багатодітна сім'я, у якої купа фінансових проблем та боргів, готується до зустрічі Нового року. Діти щось чіпляють на ялинку, мати на кухні. Батько знімає зі стіни рушницю, виходить у двір, стріляє в повітря, повертається і голосно каже:

– Діти, я щойно випадково вцілив у Діда Мороза! Подарунків не буде!

Дитячий садок на прогулянці в лісі. Вихователька:

– Діти, якщо їмо ягоди, то зриваємо по дві: одну їжте, а другу для судмедекспертизи…

В магазині тато і син. Син:

– Тату, а скільки мені соку купувати?

– Звідки я знаю? Ти ж його п'єш. Я ж тебе не запитую, скільки мені брати горілки…

Маленький хлопчик приходить додому з дитячого садка увесь подряпаний. Тато:

– Синку, що сталося?

– Ми хоровод водили у садку… Діток мало, похворіли, а ялинка велика…

Сім'я проходить митницю в аеропорту.

На митника з цікавістю дивиться маленька доня. Раптом вона кричить:

– Тепліше, тепліше!

– Хлопчику, як тебе звати?

– А ви слова римуєте?

– Ні.

– Тоді – Антон.

– Тату, а що таке «подвійні стандарти»?

– Це просто, синку. Ти, наприклад, вважаєш, що дорослі – осли. А вони вважають навпаки.

Вихователі у дитячому садку забули в пісочниці двох молдавських дітей. До вечора вони збудували дачу, лазню і басейн.

Мама з сином приходять з прогулянки. В руках у сина велике гроно повітряних кульок. Тато:

– Навіщо ви стільки кульок накупили? Гроші не економите!

Син:

– Тату, мені кульки давали безкоштовно! По одному за кожну мамину покупку!

Василько:

– Як тільки я побачив літак, я зрозумів, що це моє. Але тоді у мене була всього лише рогатка.

– Тату, чому ти замість підпису у моєму щоденнику ставиш хрестики?

– Щоб твій учитель не подумав, що у такої інтелігентної людини може бути такий тупий син!

– Мій батько каже, що завжди приємніше дати, аніж отримати.

– Він у тебе священик?

– Ні, боксер.

– Сину, я ж заборонив тобі сьогодні купатися!

– Я не купався, я ненавмисно упав у річку.

– Прямо у нових штанах?

– Ні. Штани я спочатку зняв.

– Доню, твоя зачіска нагадує мені віник!

– А що таке віник, мамо?

Батько маленькому сину:

– Скільки разів я тобі казатиму, що не можна гратися із сірниками?!

– Я не грався. Мені просто треба було запалити сигарету.

– Синку, не ходи кожного вечора на дискотеку, оглухнеш!

– Дякую, мамо, я вже повечеряв.

– Мамо, наша вихователька ніколи не бачила корову!

– Чому ти так думаєш? Не може бути.

– Може, може! Я намалював корову, показую їй, а вона запитує: що це таке?

– Миколо, скільки років тривала тридцятилітня війна?

– Не пам'ятаю.

– Тоді скажи, скільки років одинадцятилітньому хлопчикові?

– Одинадцять.

– Добре. Тоді скільки ж все-таки тривала тридцятилітня війна?

– Одинадцять років?

– Василю, чому лелеки відлітають на зиму в теплі краї?

– Тому, що там люди теж хочуть мати дітей.

Ідуть син і батько повз школу.

– Синку, ти в цій школі навчаєшся?

– Так.

– 20 років тому я теж у цій школі вчився.

– Тепер я розумію, що мав на увазі наш директор, коли казав, що такого ідіота, як я, він 20 років не бачив.

Сашко прийшов додому в сльозах і заявив, що учитель постійно до нього прискіпується. Батько наступного дня приходить до школи з претензіями до вчителя.

Учитель послухав-послухав та при ньому й запитує Сашка:

– Скажи, скільки буде два плюс два?

Сашко до батька:

– Ось бачиш, він знову за своє!

Чоловік приходить додому з великою коробкою цукерок і каже трьом своїм маленьким дітям:

– Хто завжди слухає маму, хто ніколи з нею не сперечається, хто завжди виконує все те, що вона попросить, тому дістануться ці цукерки. Як ви вважаєте, кому?

Діти хором:

– Тобі, тату!

– Мамо, а чому цукерка називається «Яблучко»?

– Тому що в неї додають трохи яблучка…

– А що тоді додають в цукерку «Киць-киць»?

– Діти, вам було задано додому твір на тему «Моя улюблена передача». Скажи, Василю, ти сам писав чи тобі тато допомагав?

– Тато допомагав.

– Скажи татові, що передачі можна не тільки одержувати, а ще й дивитися.

Учителька:

– Сашко, чому у тебе в диктанті такі ж самі помилки, як у твоєї сусідки по парті?