На дискотеці:
– Валю, ти танцюєш?
– Так, коли мені дуже весело і коли я одна вдома.
– Учись, синку. Чому научишся, того у тебе ніхто не відбере.
– А чому не навчусь, те відберуть?
Урок історії. Вчитель розповідає про битву при Фермопілах:
– За кілька годин до битви перський цар відрядив до греків посла з вимогами… припинити розмови, Петренко, тобі було сказано!., з вимогами… покласти… книги, Іваненко, повинні лежати на столі закритими… з вимогами скласти зброю. Горда відповідь греків була такою… ти, Карпенко, трохи відсунься, щоб я міг бачити, що там виробляє, Циганенко… так, відповідь була: прийди і візьми. Коли грекам оголосили, що персів так багато, що вони закривають сонце, тоді ватажок греків – Леонід – сказав… Кравчук, якщо ти будеш так себе поводити, я тебе виставлю за двері. Леонід сказав: тим краще, ми будемо битися в тіні. За чотири дні почалася битва. Нарешті, зрадник на ймення… Стрілько, дай сюди нитку, годі гратися!.. Так, Ефіальт показав персам дорогу через гори, і тоді в стані греків почулися крики розпачу… хто це, чорт забирай, кидається папірцями?!
Петрик заходить в магазин і до продавця:
– Масло за 14.30, сметану за 9.50, цукру на 8.80, банку кави за 13.30 і батон за 2.90. Скільки ви дасте мені здачі з 53 гривень?
– 4 гривні 20 копійок.
– Дякую. Товарів мені не треба. Ця задачка – моє домашнє завдання.
– Тату, а на яких деревах пиво росте?
– Пиво не росте, синку, його роздобувають!
У лікарні телефонний дзвінок. Дитячий голос:
– Швиденько приїдьте! У нас, окрім мене, вся сім'я захворіла!
– Як так?
– Та я балувався, не слухав маму, і мені за обідом не дали тих смачних грибочків, що татко в лісі назбирав…
Бабуся запитує малого онука:
– Васильку, як звуть твою маму?
– Не знаю…
– А як тато її кличе?
– Іди сюди!
Мама випила з гостями горілочки і пішла вкладати донечку спати. Та принюхалась і:
– Мамо, а навіщо ти надухманилася татовим одеколоном?
1982 рік. Радянський Союз. Дитячий садок.
Вихователька на заняттях:
– У Радянському Союзі кожен їсть досита, одягається гарно. Люди живуть у прекрасних просторих квартирах. У всіх дітей є багато прекрасних іграшок…
Вовчик розплакався:
– Хочу в Радянський Союз!
– Мамо, а чому Вовк спочатку з'їв не Червону Шапочку, а бабусю?
– Спи вже! Може йому сухофруктів захотілося…
– Давай свою жменю, я тобі цукерок насиплю!
– Насипте краще таткові.
– А ти хіба не любиш цукерки?
– Люблю… Але ж у татка жменя більша.
Катя і Люся (по 3 роки) у пісочниці.
Катя:
– Давай дружити!
Люся:
– Проти кого?
– Васильку, дитинко, відкрий ротика, скажи «а-а-а», щоб цей сердитий і противний дядько лікар зміг-таки вийняти свого пальця з твоїх гострих зубчиків!
Дитині 5 років задають відому загадку: «То товстіє, то худіє, на всю хату голосить» (відповідь – гармошка). Дитина на цю загадку, не задумуючись, дає відповідь – «Мама»!
– Мамо, Петро мене побив!
– Треба було дати здачі…
– Так я йому дав здачі ще перед цим.
– Лікарю! Мій син наївся піску. Я дала йому випити води. Що робити далі?
– Слідкуйте, щоб він тепер не наївся цементу.
У дитсадку:
– Ти де народився?
– В лікарні.
– Не може бути! А що у тебе було?
В дитсадку медогляд.
– Васильку, можна тобі вийняти той зубчик?
– Ні! Краще відріжте вуха і ніс.
– Чому?
– Заважають светрик скидати.
У кабінеті у невропатолога мама і чотирирічний Василько. Лікар:
– Скажи, голубе, скільки у кішечки лапок?
– Чотири.
– А скільки вушок?
– Два.
– А скільки у кицюні очок?
– Два.
– А чи є у неї хвостик?
– Мамо, цей дядько ніколи не бачив кішку?
– Синку! Ну, скільки разів тобі повторювати, що я тебе народила, а не «скачала» з Інтернету?!
Тато весь аж світиться від щастя:
– Синку, скоро у тебе буде маленька сестричка.
– Що ж ви мене обманюєте?! Обіцяли ж цуценя!
Вовчик добряче напідпитку веде таку ж підпилу Оленку. Оленка:
– Зараз головне для нас – мою маму не побачити!
Вовчик:
– Головне – не зустріти! «Не побачити» зараз – не критерій.
Конфлікти з учителем у школі?
Проблеми з батьками?
Посварився з дівчиною?
Не переймайся!
Ти не один!
Ти взагалі НУЛЬ!
Шкільний психолог.
Посеред уроку до класу заходить Вова із перев'язаною головою. Учитель:
– Ну, що сталося цього разу?
Читать дальше