Олексій Кононенко - Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків

– Петре, – запитує Надійка, – а скільки у тебе було жінок до мене? Ну признайся!..

Петро надовго замовк. Надійка почекала, почекала, та й заснула. Вранці прокидається, а чоловік сидить за столом.

– Ти вже не спиш, Петре?

– Я всю ніч не спав!

– Що сталося?!

– Та…рахую ж…

Чоловік повернувся з відрядження із Японії, заходить в дім і до жінки:

– Марійко, швиденько ходімо в спальню! Затемни вікна!

Вона зраділа. Бігом у спальню, вікна затемнила, роздягнулася і чекає в ліжку. Чоловік заходить, зачиняє двері:

– Дивись, Марійко, як годинник «Сейко» у темряві світиться!

У дворі чоловіки забивають «козла». Раптом відчиняються двері і з під’їзду виходить симпатична «ляля» – ноги від зубів, міні-спідничка, кофтинка напівпрозора – і повз чоловіків повихляла стегнами. Вони довго дивилися вслід, аж потім один:

– А є ж хтось, кому вона вже в печінках сидить!

Чоловік з дружиною гуляють у парку. Раптом чоловік говорить дружині:

– Прошу тебе, постарайся виглядати щасливою!

– Навіщо?

– Жінка, яка йде нам назустріч, – моя перша дружина.

Сидять в купе поїзда два прапорщики. Тільки дістали пляшку і зібралися випити, заходить третій. Побачив пляшку і думає: «Зараз мене відправлять за склянкою і, поки я буду ходити, самі все вип’ють». Дійсно, один каже:

– Принеси собі склянку.

Третій прапорщик тільки вийшов у коридор, зачинив двері і відразу ж їх відчинив. А ті двоє сидять, вуса витирають:

– Тебе тільки за смертю посилати.

Юнак проводжає дівчину додому.

– Може проведеш мене до квартири?

– Звичайно!

Дійшли.

– Може зайдеш чаю попити?

І тут хлопець зривається вниз по сходах.

– Куди ж ти?

– В аптеку! До чаю дещо прикуплю!

Пізно вночі після бурхливого ресторанного вечора подружжя дісталося домівки.

– А знаєш, любий, – каже дружина, – я так нічого й не їла, принеси мені що-небудь, будь ласка.

Як не важко було підніматися чоловікові, а довелося. Потім їй захотілося пити, і він знову приніс.

– Дякую, рідненький, – повеселіла дружина, – а тепер мені хочеться чоловічої ласки…

– Ну ти думаєш, що кажеш?! – скипів чоловік. – Де я тобі мужика знайду у три години ночі?

Молодик побачив у ресторані астрономічні ціни і запитує свою подругу:

– Ну що, моя товстушечко, щось будеш замовляти?

Директор – секретарці:

– Це недопустимо! Головний бухгалтер постійно скаржиться, що ви приходите на роботу в дуже короткій спідниці. Я цього не потерплю! З сьогоднішнього дня бухгалтера звільнено!

До керівника підходить співробітник і повідомляє:

– Я хотів би вас попередити, що одружуюсь у суботу.

– Це чудово! Сімейні охоче залишаються попрацювати після роботи!

До Грицька на роботу прибігає сусід:

– У тебе вдома наш начальник ЖЕКу кохається з твоєю дружиною!

Гриць летить додому, дивиться у замкову шпарку і полегшено зітхає:

– Слава Богу! Це не наш начальник ЖЕКу!

Молодий чоловік купує шлюбну обручку:

– Будь ласка, викарбуйте напис: «Галі від Івана».

Ювелір похилого віку:

– Я б вам порадив написати коротко: «Від Івана». Мало що…

Головний лікар робить обхід у лікарні і знаходить одного хворого голим-голісіньким.

– Ну і ну! На вас же зовсім нічого немає. Ви не знали, що я повинен прийти?

– Взагалі-то, я, як звичайно, чекав медсестру.

Лікар після огляду повії каже їй:

– У вас перевтома. Я настійно рекомендую вам відмовитися на пару днів від постільного режиму.

На питання: «Де генерал?» ад’ютант відповідає:

– Генерал сказав, що поїхав до дівчат і, якщо зможе, затримається…

Репортер запитує відомого актора:

– Чим ви можете пояснити свій неймовірний успіх у жінок?

– Перш за все тим, що завжди писав їм любовні записки на стодоларових купюрах.

Журналіст запитує проститутку:

– Скажіть, а як ви розважаєтеся після роботи?

У набитому метро:

– Юначе, може ви в інше місце свою руку прилаштуєте?

– Та я б з радістю, але соромлюсь…

Діалог Адама з Богом:

– Боже, навіщо Ти сотворив жінку такою гарною?

– Щоб ти любив її.

– Боже, навіщо ж Ти сотворив жінку такою ніжною?

– Щоб ти кохав її.

– Боже, а навіщо Ти сотворив жінку такою дурною?

– Щоб вона любила тебе.

Бог тільки-но сотворив Єву, вдихнув у неї життя, повертається до Адама, а той сидить сумний та невеселий. Господь запитує Адама:

– Чому сумуєш? Радіти треба! Чи, може, тобі ребра шкода?

– Ні, Боже, не шкода. Тільки передчуття якесь погане.