Олексій Кононенко - Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків

Знахар:

– Добре. Пам’ятаєте, як звучало заклинання, яким вас зурочили?

Дід:

– «…оголошую вас подружжям!»

Одружується програміст. Товариш запитує:

– Ну, як молода, гарна?

– Як топ-модель!

– 90-60-90?

– Ображаєш! 128-64-128!

Чоловік запросив на обід двох приятелів. Готуючись до візиту, він збирає у передпокої парасольки. Дружина запитує:

– Навіщо ти їх ховаєш? Невже наші гості можуть їх вкрасти?

– Ні, не вкрадуть, але можуть впізнати.

Дружина до чоловіка, який читає газету:

– Васю! Перестань, накінець, «такати». Я вже десять хвилин, як мовчу…

Приходить чоловік додому і з подивом каже дружині:

– Дорога! Ти знаєш, доня випадково мабуть поклала мені в кишеню піджака свій «Тамагочі». Я глянув, а він вагітний!

– Як це?!

Чоловік виймає «Тамагочі» з кишені і демонструє дружині. На екрані написано: «Я вагітна». Дружина:

– Ідіот! Це ж твій пейджер!

Літак стоїть на смузі, усі на борту, немає тільки командира, за хвилину до зльоту він з’являється в кабіні, падає у своє крісло:

– Налива… Ой, роздяга… Блін, від гвинта!

Жінка присіла в парку на лавку. Підходить бомж з початою пляшкою:

– Любасю, можна тебе чим-небудь пригостити?

– Як ви смієте?! Нахаба! Я не яка-небудь шлюшка!

– Тоді що ви робите в моєму ліжку?

Дівчина роздягається у своїй квартирі. Зняла плаття, бюстгальтер, трусики. Стала дивитися на себе в дзеркало, повертається то лівим боком, то правим, погладжує себе по животі, по стегнах, підняла груди. Раптом повертається і з жахом бачить, що за розчиненим вікном висить люлька і в ній штукатур. Від несподіванки дівчина розгубилася і ошелешено дивиться на штукатура. Штукатур:

– Ну, що ти витріщилася? Штукатура ніколи не бачила?

На лавці у парку сидить «тургенівська» дівчина і з насолодою читає томик Буніна. Із кущів вивалюється обірваний і брудний, з неприємним запахом бомж. Підсідає до дівчини на лавку і дістає з-за пазухи почату пляшку портвейну:

– Випити хочете?

Дівчина з жахом відмовляється. Через деякий час бомж дістає із кишені надгризене яблуко.

– Будете?

– Ні, ні!

Бомж:

– Ну, про інтим, здається, говорити зайве…

Переповнений автобус різко загальмував, і літній чоловік випадково схопився за плече жінки, яка стояла поруч.

– Послухайте, – сердиться вона, – чи не могли б ви взятися за щось інше?

– Пані, не спокушайте мене!

Приїхав мандрівник у незнайоме місто. Захотів у бордель зайти, а адресу запитати соромиться. Підходить до перехожого і запитує:

– Скажіть, будь ласка, де проживає ваш священик?

– Зелена вулиця, будинок 20.

– Як?! Священик живе напроти борделю?…

– Та ні! Що ви? Бордель на три квартали далі.

– Дякую…

У суді слухається справа про розповсюдження наркотиків. Свідком виступає сусід звинуваченого. Адвокат:

– Давав вам звинувачений наркотики?

Сусід:

– Ні.

– А дружина сусіда давала?

Сусід:

– Пробачте, мова все ще йде за наркотики?

Портьє показав молодій парі їхню кімнату в готелі і запитує:

– Вам ще що-небудь потрібно?

– Ні, – відповідає молодий чоловік.

– А вашій дружині?

– Дякую, що нагадали. Принесіть мені конверт з маркою.

У відділення міліції вбігає жінка і кричить:

– Цей чоловік переслідує мене увесь вечір!

Я думаю, що він, мабуть, п’яний!

Міліціонер подивився на жіночку пильно.

– Напевно дуже п’яний…

Закінчився сеанс, у залі загорілося світло. Жінка звертається до чоловіка, який сидів біля неї:

– Чому ви весь сеанс тримали мою руку?

Чоловік подивився на неї оцінююче:

– Зараз я теж задаю собі це питання…

Пізно вночі грабіжник на вулиці зупиняє жінку:

– Давайте ваші гроші без крику і шуму! Подумайте лише, що буде, коли струмінь води із водяного пістолета розмиє косметику на вашому обличчі…

У загсі молодий чоловік звертається до завідувачки:

– Я хотів би одружитися!

– Дуже раді за вас, а скільки вам років?

– Двадцять два.

– Чудово, а нареченій?

– П’ятнадцять!

– П’ятнадцять?! Це неможливо! Це суперечить закону!

– А чи не могли б ви це сказати її татусеві, який стоїть за дверима із обрізом?

Йде судовий процес. Виступає адвокат захисту. Суддя і засідателі – всі чоловіки.

– Шановне панство! Невже ми дозволимо цій прекрасній, самотній, з фігурою, мов у богині, двадцятирічній дівчині провести залишки її життя у темній, сирій, смердючій камері… чи дозволимо їй повернутися в її тиху квартиру у містечку Приморське, Океанський бульвар, 10, кв. 101, телефон 55-45-35?