Олексій Кононенко - Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні

– Куме, ти мимо, мимо…

А той відповідає:

– Ні, Степане, вдруге я владу ошукувати не буду!

Кум Іван диктує заповіт:

– Дружині – десять тисяч гривень, синові – п’ять, донечці – п’ять… Господи, де ж я візьму стільки грошей?!

– Що б ви, куме, зробили, якби гроші знайшли?

– Ну, ясно, зрадів би.

– Я теж такої думки. А жінка моя свариться. Я знайшов гроші, зрадів, випив на радощах, здачу їй приніс, а вона все одно лається.

– А де ж ви, куме, їх знайшли?

– Та на печі в цибулі!..

– Ой, куме, моя жінка порося більше шанує, ніж мене. От присягаюся!

– Звідки ти це взяв?

– Коли порося їсть, то Горпина стоїть біля нього та все примовляє: «Гляди-но, як воно гарно їсть, а як гарненько п’є, любе моє поросятко». А як тільки я вип’ю хоч сто грамів, так відразу ж кричить: «О, вже нажерся, немов свиня».

Прокинувся чоловік та й гукає:

– Кумо! Налийте склянку горілки!

– Нема горілки, – почулося у відповідь.

– Ну, то пива.

– Немає й пива.

– А де ж це я?

– Дома, ідоле, дома.

– А-а-а… Тоді подай води.

– Куме, а що ви вживаєте від безсоння?

– Склянку теплого вина кожні дві години.

– І після цього засинаєте?

– Під ранок – неодмінно. Крім того, так веселіше не спати.

Прийшов кум Микола додому п’яний, а жінка давай його лаяти на чім світ стоїть. Почув це кум Іван та й каже:

– Це щоб на мене так, то я б показав, де раки зимують, – десятому б заказала!

Минув деякий час. Приходить кум Іван додому п’яний, жінка його так само лає. Почув це кум Микола, та й каже:

– Що ж це ти мовчав і слова не сказав їй? А ще нахвалявся: десятому б заказала…

– Так то ж я про твою казав – нехай би спробувала мене вилаяти!

Стоїть п’яний кум під стовпом і гамселить по ньому кулаком з усієї сили. Підходить другий кум та й питає:

– Що, нема нікого вдома?

– Та ні, – відповідає той, – світиться. Не хочуть відчиняти.

– Куме, чому ви, граючи зі мною, завжди виграєте?

– Тому що ви завжди програєте.

– Дивися, куме, які дивні люди. Скажіть, що на небі один мільярд двісті тридцять чотири мільйони п’ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот дев’яносто зірок, і кожен повірить. А напишіть на лавочці «Обережно, пофарбовано» – і кожний неодмінно помацає пальцем (аби переконатися) і, звичайно, забрудниться. Дива та й годі!

– Куме, чому ви такий засмучений?

– Мій пес утік.

– То дайте оголошення в газеті.

– Хіба ж собаки читають газети? Хіба що оголосити по телебаченню. Він так розумів кожне моє слово…

– Уявіть собі, кумонько, у мене завжди так і крутяться думки в голові! Так і бігають!

– Що ж тут дивного?! Вони мають багато вільного простору.

Два куми на іподромі:

– Куме, постав на ту третю конячку. Вона прийде першою – я домовився з жокеєм.

– А з конем?

Іде Іван п’яний додому та ще й босий. По дорозі зустрічає його кум і питає:

– Де ж це тебе, куме, носило, що нові черевики загубив?

– Та потрапив у калюжу і загубив один черевик… Шукав-шукав – не знайшов.

– А де ж другий?

– Та, думаю, висохне калюжа, знайде хтось один черевик… Що він з ним робитиме? То я взяв та й другий туди кинув. До пари!..

– Кажуть, куме, що ви кинули пити. То правда?

– Так, куме. Оце, – почав підраховувати в пам’яті, – післязавтра буде три дні.

Розмова двох кумів:

– Ти, я чув, удруге оженився?

– Еге ж, куме!

– То яка жінка краща: перша чи друга?

– Перша!.. Та спочатку в хату впускала, а потім уже била, а ця спочатку на вулиці б’є, а потім в хату не пускає…

Кум так напився, що ледве до хати дочвалав. Вийняв з кишені ключ, тицяв, тицяв ним у замок, а попасти не може. Побачив це кум та й каже:

– Давай, куме, я відімкну.

– Ні, я сам відімкну, а ти краще підіпри хату, щоб не хиталася.

Розповідає кум кумові:

– То правду кажуть люди, що горілка вкорочує життя. Як вип’єш, куме, зранку грамів триста, то день пролетить, як одна година. А як немає в кишені навіть на кухоль пива – день такий довгий…

– Кумонько, а по скільки ж років вашим дітям?

– Ну, Марія народилася, як було два тижні до Різдва, а в піст царя скинули. А Степан тоді, як через місяць у Вінниці трамвай пішов.

– Дай, куме, чарку, – сказав кум Іван, ледве переступивши через поріг.

– Чарку дам, а по горілку біжи в магазин, поки відчинено, – відповів той.

Каже кум до кума:

– Я читав у газеті, що в Європі від алкоголю помирає кожен третій.