Олексій Кононенко - Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні

– Ой, так-так, кумасю! Мені випала саме ота половинка.

– Куме, а коли ти бачиш на вулиці красиву дівчину, то на яку деталь, передусім, звертаєш увагу.

– Чи немає поблизу моєї ревнивої дружини!

Розмовляють дві куми:

– Уяви собі, сусід Петро застрелив свою невірну дружину!

– О Боже! Як добре, що я вийшла заміж не за нього!

Зустрілися дві куми:

– Ну як сімейне життя?

– Мій чоловік останні два тижні так мені допомагає: доглядає дітей, готує їжу, бігає по магазинах, прибирає квартиру, пере, прасує…

– Кумонько, як же ти цього домоглася?

– Він прочитав у журналі, що, коли дружина не дуже втомлюється, вона активніше поводить себе у сексі.

– Ну то як? Допомогло?

– Слово честі, ще не знаю. На кінець дня він, бідолаха, ледве доповзає до ліжка.

Кум з кумою пасуть череду, нікого поблизу немає. Кум:

– Кумо, давайте зіграємо у карти на роздягання.

– А вам, куме, цікаво побачити чи похвастатися?

Чоловік повертається з новорічного гуляння додому і застає у ванні кума:

– Що ви тут робите, куме?

– Ви мені не повірите, але миюся. У мене вдома вода пропала.

– Снилось мені, кумонько, що мій чоловік залицяється до якоїсь блондинки! Негідник!

– Але навіщо нервуватися, то ж було тільки у твоєму сні.

– Якщо він робить це в моєму сні, то я уявляю, які штучки він виробляє у своїх снах!

– Кумо, я ще ніколи не зрадила свого чоловіка.

– Радієш чи шкодуєш?

Зустрілися два куми. Один питає:

– Та знаєш, є проблеми. Учора в ліжку дружини знайшов гайковий ключ. Може, вона мені зраджує з машиністом?

– Ну ти даєш! Я учора у своєї машиніста знайшов, так що ж мені думати, що вона мені з паровозом зраджує?

– Я вчора, куме, повернувся з роботи додому і застукав свою жінку з худющим поляком.

– І що ти йому сказав?

– А що я міг йому сказати, якщо я ані словечка не тямлю по-польському?

– Куме, а що це ви в одному черевикові?

Десь другого загубили?

– Ні, цей знайшов!

Стоять два куми. Мимо проходить красива молодичка.

– Куме, ти її знаєш?

– Знаю. А ти?

– Ясна річ.

– А у тебе з нею щось було?

– Ні. А в тебе?

– Теж ні.

– От… повія!

У залі кінотеатру вимкнули світло. Почався сеанс. За якусь хвилину лунає вигук:

– Приберіть руку з мого коліна!

Трохи пізніше:

– Та не ви, куме, а мужчина справа!

– Кумо, що б ви подумали про мене, якби я зараз послав вам повітряний поцілунок?

– Що ви, куме, ледар і уникаєте справжньої роботи.

– Кумо, а чи знаєте, яка різниця між чоловіком і Парижем?

– Ні…

– Париж – завжди Париж!..

Їдуть у купе спального вагона кум з кумою.

Уважно дивиться кум на коліна куми. Кума питає:

– Куме, а про що ви зараз думаєте?

– Про те, що і ви.

– Ну й нахаба ви, куме!

Кум іде з роботи додому і зустрічає куму:

– Сьогодні, кумо, в трамваї була така товкотнеча, що одна вагітна народила.

– Здивував. Мене вчора так стисли, що я завагітніла.

– Куме, чому такий зажурений?

– Та, вчора заходжу в метро, дивлюсь, така класна дівчина сидить, молода, гарна, ноги від зубів – лялечка. Я їй і підморгнув.

– А вона?

– Місцем поступилася!

Повернувся чоловік додому, застає жінку з кумом.

– Що це таке?! – галасує жінка. – Де ти вештаєшся так довго. А я мушу тебе чекати!..

– А що тут кум робить?

– Не ухиляйся від теми! – зупиняє його жінка. – Відповідай, негіднику!

– Куме, а ти не сваришся, коли твоя жінка раптом прийде додому о третій ночі?

– Ні! Я б радів, бо, як правило, вона повертається вранці.

– Куме, уявляєш, я геть спантеличився: учора в ліжку даю жінці сто гривень.

– Ну ти, куме, даєш! А вона що?

– Тиць-тиць, у тому ж і фокус: вона взяла!

– Ти знаєш, кумонько, я така самотня.

– Тобто, як самотня, – дивується кума. – Усім відомо, що в тебе є не тільки люблячий чоловік, але й коханець…

– У тому то й річ. Вони постійно надіються один на одного.

– Знаєш, куме, я, мабуть, сьогодні утримаюсь від чарки. У мене на горілку, здається, алергія: вип’ю трохи зайвого – і на тілі з’являються сині плями…

– Ну, що ж, розумію, звичайно. У моєї жінки теж важка рука!..

Кум Петро збирається на риболовлю.

– 3нову прийдеш пізно і п’яний? – сердиться дружина.

О третій ночі кум Петро відчиняє двері і з порога кричить на дружину:

– Ну що, накаркала?!

Кум вирішив прописатися в місті. Для цього вирішили піти на фіктивний шлюб. Кум Степан, який жив у місті, вирішив деякий час «позичити» кумові свою жінку. Але у паспортному відділі запідозрили лихе і не повірили фіктивному свідоцтву про шлюб. Як вирішальний аргумент запропонували новому подружжю лягти у постіль. Кум Степан на це погодився. Але сам вирішив для контролю сховатися під ліжком, і шепоче звідти: