Микола Кун - Легенди і міфи Стародавньої Греції

Від слова мирмекс – мурашка.

Лівією греки називали берег Африки на захід від Єгипту.

Персей – один з найпопулярніших героїв Греції. Про нього збереглося багато міфів, що їх оповідали не скрізь однаково. Цікаво, що ряд осіб, які діють у цих міфах, стародавні греки перенесли на небо. І тепер ми знаємо такі сузір’я, як Персей, Андромеда, Кассіопея (мати Андромеди) і Кефей (батько її).

Один з Кікладських островів в Егейському морі.

Ефіопія – країна, що лежала, за уявленнями греків, на крайньому півдні землі. Ефіопією греки, а потім римляни називали всю країну, що лежить в Африці на південь від Єгипту.

Знаходиться в оазисі Лівійської пустелі, на захід від Єгипту.

Одне з найдавніших міст Греції, знаходилось в Арголіді.

Багато що в цьому міфі вказує на те, що Беллерофонт був місцевим сонячним богом; він несеться по небу на крилатому коні, він убив своїми стрілами потворну Химеру, яка втілює в собі бурю, землетрус і вулканічні сили землі. Міфи про героїв, подібних до Беллерофонта, зустрічаємо в багатьох народів земної кулі.

Країна на південному заході Малої Азії.

Іменем Пегаса названо сузір’я. Пізніше Пегас став і конем поетів; на ньому поети підносяться на Парнас, до бога Аполлона і муз.

Гора, на якій була фортеця (акрополь) Коринфа.

Плем’я, яке жило на північному кордоні Лікії.

В цьому міфі вражає нас дика жорстокість Тантала. Він убиває свого сина лише для того, щоб пересвідчитись, чи всезнаючі олімпійські боги. В цьому вчинку Тантала виразно позначається пережиток тих часів, коли у греків приносили ще в жертву людей.

Місто на західному березі Малої Азії.

У міфах про Пелопса багато рис найглибшої давнини. В них ми зустрічаємося з пережитками – викраданням нареченої, так званим умиканням нареченої. Змагання Пелопса з Еномаєм – не що інше, як викрадання нареченої. На грецьких вазах Пелопса зображено часто на колісниці з Гіпподамією, дочкою Еномая, наче він вивозить її. Розповідається, що Еномай вішав голови вбитих ним женихів на дверях свого палацу.

Піса – місто на заході Пелопоннесу в долині ріки Алфею.

Істм – Істмійський перешийок, що сполучає Пелопоннес із Середньою Грецією.

Міф про викрадення Європи Зевсом розповідає про викрадення нареченої. Обернення ж Зевса на бика – пережиток тотемізму.

У міфі про Кадма ми знову зустрічаємося з пережитками тотемізму – це воїни, що походять від дракона, точніше, що виросли з його зубів. Та й сам Кадм з його дружиною перетворюються в змій.

Фінікія – на східному узбережжі Середземного моря. Найбільші її міста Тір і Сідон.

Кілікія – на півдні Малої Азії.

Ріка в Беотії, впадає в Капаїдське озеро.

Країна, що лежить на східному узбережжі Адріатичного моря.

Назва ріки в Беотії.

Геракл (у римлян Геркулес) – найбільший герой Греції. Спочатку він вважався за сонячного бога, що разив своїми стрілами, які б’ють без промаху все темне і зле, був богом, який зціляв і насилав хвороби. Він мав багато спільного з богом Аполлоном. Але Геракл – бог і герой, що зустрічається не тільки у греків; таких героїв-богів ми знаємо багато. З них особливо цікаві вавилонський Гільгамеш і фінікійський Мелькарт, міфи про яких мали вплив на міфи про Геракла; і ці герої ходили на край світу, звершували великі подвиги і страждали, як Геракл. Поети всіх часів завжди користувалися міфами про Геракла; їх увагу приваблювали подвиги і страждання, що випали на долю Геракла. В зоряну ніч ми можемо бачити Геракла (під римською його назвою Геркулеса) на небі, бо його ім’ям зветься одне із сузір’їв, а поряд із сузір’ям Геркулеса ми бачимо сузір’я Гідри, тієї потворної багатоголової гідри, яку вбив Геракл.

Одне з найдавніших міст Греції, знаходилось в Арголіді на Пелопоннесі.

Плем’я, що жило на заході Середньої Греції, в Акарнанії.

Край на північному заході Пелопоннесу.