Владимир Галайчук: Українська міфологія

Міфологію українців справедливо вважають однією з найбагатших у слов’янському світі. Незважаючи на серйозний спротив «язичницьким забобонам» із боку церкви, давні уявлення та повір’я не тільки не відійшли в минуле, але й нерідко, увібравши нові християнські елементи, лише органічно збагатилися. Сьогодні, наприклад, важко уявити розповіді про «нечисту силу», де б не згадувалося про освячене зілля, паску, воду тощо як обереги від неї. Ба більше — відьми й самі ходять до церкви, щоб набути сили для своїх далеко не Божих діянь.

Безперечно, християнство зруйнувало давню систему вищої міфології, орієнтовану на рівень богів та їхніх культів. Сьогодні про неї залишилися тільки нечисленні скупі згадки, окремі з яких до того ж викликають сумніви. Достеменно не знаємо навіть про автентичність, значення й культи божеств Володимирового пантеону: Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Семаргла й Мокоші. Лише здогадуємося, чому під час укладення угод княжа дружина клялася Перуном, тоді як решта війська — Велесом, чому Велес як, очевидно, поважне божество не був представлений у пантеоні Володимира тощо.

Водночас нижча міфологія, або ж демонологія, продовжує відігравати суттєву роль у світоглядних уявленнях українців. Є всі підстави стверджувати, що цей міфологічний рівень, опертий головно на віру в потойбічне існування душі й так званий «культ предків», був значущішим від уявлень про вищі божества і в дохристиянські часи.

Інтенсивний сплеск у вивченні демонології дослідники справедливо пов’язують із загальним піднесенням інтересу до простолюду, яке приніс романтизм наприкінці ХVIII — у перші десятиріччя ХІХ ст. Міфологічні образи широко представлені у творчості Левка Боровиковського, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова. Першою половиною ХІХ ст. датований і початок системного збирання й вивчення фольклорно-етнографічних матеріалів з української демонології. Як приклад можна назвати праці Григорія Ількевича, [1] Ilkiewicz M. O mitologii ruskiej według podania ludu / M. Ilkiewicz // Sławianin. — Lwow, 1939. — T. 2. — S. 91–95. Івана Вагилевича, [2] Wagilewicz J . Demonologija słowiańska. Сер. ХІХ ст. / J. Wagilewicz // Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України. Відділ рукописів. — Ф. 19, спр. 39, арк. 1 — 46; [ Wahylewiи J .] Bojkovй, lid ruskoslovansky+ v Haliиjch. Od Dalibora J. Wahylewiиe / J. Wahylewiи // Иasopis иeskйho Muzeum. — Praha, 1841. — Sv. 1. — S. 30–72. М. Костомарова. [3] Костомаров Н. Славянская мифология / Н. Костомаров; упор. і прим. І. П. Бетко // Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства. — К.: Либідь, 1994. — С. 201–256.

Друга половина ХІХ й початок ХХ ст. представлені вже цілою плеядою таких досліджень, які стосуються різних етнографічних районів України. Показовими, зокрема, є праці Антоні Новосєльського, [4] Nowosielski A . Lud ukraiński, jego pieśni, bajki, podania, klechdy, zabobony, obrzędy, zwyczaje, przysłowia, zagadki, zamawiania, sekreta lekarskie, ubiory, tańce, gry i t. d. / Antoni Nowosielski. — Wilno, 1857. — T. II. — 285 s. Якова Головацького, [5] [ Головацкий Я.] Очеркъ старославянского баснословія или мифологіи / [Составлен Я. Ф. Г-мъ]. — Львовъ, 1860. — 107 с. Павла Чубинського, [6] Чубинскій П. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. Юго-Западный отдѣлъ. Матеріалы и изследованія, собранныя д. чл. П. П. Чубинскимъ / П. П. Чубинскій. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. І: Вѣрованія и суевѣрія. Загадки и пословицы. Колдовство. — 224 с. Івана Нечуя-Левицького, [7] Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології / Іван Нечуй-Левицький. — К.: Обереги, 1992. — 88 с. Андрія Підберезького, [8] Podbereski A. Materyjały do Demonologii ludu ukraińskiego. Z opowiadań ludowych w powiecie Czehryńskim / Аndrzйj Podbereski // Zbior wiadomości do antropologii krajowej. — Krakόw, 1880. — Т. ІV. — S. 3 — 82 (Materyjały etnologiczne). Петра Іванова, [9] И [ вано ] -в П. Кое-что о «вовкулакахъ» и по поводу ихъ / П. Иванов // Кіевская старина. — К., 1886. — Т. XV. — С. 356–364; Его же. Народные разсказы о вѣдьмахъ и упыряхъ (матеріалы для характеристики міросозерцанія крестьянскаго населенія Купянскаго уѣзда) / П. Ивановъ // Сборникъ Харьковскаго историко-филологическаго общества. — Харьков, 1891. — Т. 3. — С. 156–228; Его же. Народные разсказы о домовыхъ, лешихъ, водяныхъ и русалкахъ / П. Ивановъ // Сборникъ Харьковскаго историко-филологическаго общества. — Харьковъ, 1893. — Т. 5. — С. 23–74.