Сборник - Країна дурнів - Казки про дурнів. Небилиці

Біскуп — католицький духовний сан.

Букатка — шматок.

Вадаска — полювання.

Вандрувати — мандрувати.

Ватажел — дружка молодого на весіллі.

Вельон — фата.

Верета, верітка — рядно, ряднина.

Вибачкуватися — вилізти, виїхати.

Визіскати — відшукати.

Вирихтувати — тут: обманути.

Вівкати — вигукувати звук «і».

Віткуватися — харчуватися.

Волока — мотузок, яким зав’язують постоли та обв’язують онучі на ногах.

Гейби — ніби, немов.

Гешефт — торг, прибуток.

Гойне — щедре, багате.

Гостинець — шлях.

Гостра — тут: пильна.

Готар — межа між полями.

Граб’я, грабіна — граф, графиня.

Гулити — вабити, заманювати.

Двораки — слуги.

Деца — 100 грамів рідини.

Джавр, джавратий — погань, поганий.

Долі — вниз.

Дучка — отвір, дірка.

Жовняр — солдат.

Жуковина — перстень.

Заантеблюватися — доповісти.

Зашамотіло — зашепотіло.

Звідати — питати, взнавати.

Зіновать — рокитник.

Калавур — караул.

Кантар — вуздечка.

Кедь — коли, якщо.

Кимака — обрубок дерева.

Клебан — капелюх.

Когут — півень.

Команиця — конюшина.

Коновки — дерев’яні відра.

Корець — стара міра сипких тіл, дорівнює 100 кг.

Коробейник — мандрівний продавець дрібного краму.

Кпити — насміхатися.

Криваня — крива палиця.

Кріс — рушниця.

Кросна — рама для натягування ниток у ручному ткацькому верстаті.

Крятати — повертати у кінці гону в нову борозну.

Кульбака — сідло.

Ліцитувати — продавати за борги.

Льога — фантастичний птах.

Льокай — слуга.

Манджати — швидко йти.

Маточка — названа мати.

Мельдувати — доповідати, заявляти.

Міх — мішок.

Моркотати — бурчати.

Морозоватий — сріблистий, ніби в інеї.

Мочар — болото.

Нім — доки.

Окоманка (команичка) — конюшина.

Опирь — за народними повір’я ми, — мрець, що нібито виходить ночами з домовини.

Опоминається — нагадує.

Пазити — пильнувати, стерегти.

Парада — парад, урочистість.

Перезнати — дізнатися.

Пасільник — пасіка.

Пивниця — льох, підвал.

Підрихтовувати — готувати.

Піхати — бити в ступі просо, пшеницю.

Пленкач — теслярська сокира.

Постоли — селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви.

Протепом — прожогом.

Пуцувати — чистити.

Рата — частина (на рати — почастинно).

Ридван — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми.

Рихтувати, рихтуватися — готувати, готуватися.

Сажень — давня східнослов’янська лінійна міра, що дорів нює 2,134 м.

Сардак, сардачина — рід верхнього теплого одягу.

Свальба — весілля.

Скрижуватися — вигнутися.

Спудитися — злякатися.

Стонихнути — зітхнути.

Стрий — дядько по батьковій лінії.

Тайстра — полотняна гуцульська торбина, яку носять через плече.

Татош — чарівний кінь.

Терміття — внутрішня здерев’яніла частина стебла волокнистих рослин льону, конопель, яка під час м’яття подрібнюється й відокремлюється.

Трунва — труна, домовина.

Торшук — капуста без головки.

Ущибнути — збити.

Файний — гарний.

Фамілія — рідня.

Фашега — злодій, волоцюга.

Фая — буря, ураган.

Фермонізно — доладно.

Фертик — кінь.

Фіглі — жарти.

Фіра — підвода.

Форналь — панський конюх.

Фурман — візник.

Хосен — вигода.

Цимбора — товариш, друг.

Цуравий — подертий.

Ширинка — платок.

Шкулько — дошкульно.

Штамплик — рюмка.

Шуфля — совкова лопата.

Зачаровані казкою: Укр. народні казки Закарпаття в записах П. В. Лінтура / [1] Упоряд. І. М. Сенька та В. В. Лінтур; Вступ. ст., прим. та слов. І. М. Сенька; Післямова П. В. Лінтура; Редкол.: В. І. Данканич, O. І. Дей, П. К. Добрянський та ін.; Худож. М. М. Дем’ян . — Ужгород: Карпати, 1984. — 528 с., іл. — (Б-ка «Карпати»).

З живого джерела: Укр. нар. казки в записах, переказах та публікаціях укр. письменників / Упоряд., літ. оброб., вступ. ст. та приміт. Л. Ф. Дунаєвської. — К.: Рад. шк., 1990. — 512 с.: іл.

Золота вежа: Укр. народні казки, легенди, притчі, перекази, загадки та приповідки / Передм., упоряд., запис і підгот. текстів, словник С. Г. Пушика; Худож. Л. І. Тафічук. — Ужгород: Карпати, 1983. — 224 с., 6 л. іл.

Золота книга казок: Укр. народні казки: Для ст. шк. віку / Упоряд., передм. та примітки Л. Ф. Дунаєвської; Іл. І. А. Вишинського; Худож. оформл. В. П. Вересюка. — К.: Веселка, 1990. — 431 с.: іл. — (Золота б-ка учня).

Казки Буковини. — Ужгород: Карпати. 1973. — 240 с.