писав і виставляв художник Я. Бровар, але, звичайно, виконав її слабкіше. Немає сумніву, що всі
вони написані за фотографіями з натури...
Як прекрасний художник, К. Крижицький не дуже-то потребував фотографії, але... ворог сильний, побачила людина красивий мотив, ...узяла та й намалювала. Та ще як намалювала!
...Незадоволеним у всій цій історії може бути лише Я. Бровар. Все ж мотив – ніби-то його...
ПОВНА БЕЗГЛУЗДІСТЬ ЗВИНУВАЧЕНЬ, з дослідження Н. Майорової і Г. Скокова
«Костянтин Крижицький»
Восени 1910 року відкрилася виставка російського живопису в Лондоні, організована К.
Маковським. На ній було представлено тринадцять (!) робіт Крижицького, серед них - щойно
закінчена велика картина «Повіяло весною». Цим полотном художник з повною підставою
гордився. Навіть зажадав його з Лондона раніше, аби встигнути показати в Академії на майбутній
Весняній виставці.
Члени журі аплодували, приймаючи картину для експонування. Відразу вирішили купити її для
академічного музею.
І раптом...
Втім, звичайно, не «раптом». Крижицький своїм ...упертим прагненням високо нести звання
художника багатьом, що називається, намуляв очі. Адже він був видною фігурою: голова, член
журі і правлінь низки художніх організацій і комісій. Його смак був бездоганним, критерії -
високими. Визнаючи за художниками право працювати у різних напрямах, підробок під мистецтво
він не терпів.
І ось заздрість породила наклеп.
...Велике роздвоєне дерево, зображене в картині «Повіяло весною», Крижицький вперше побачив
на знімку фотографа Вишнякова. Той саме з такою метою - дати матеріал для творчості -
поширював свої роботи серед художників. Ця ж фотографія, мабуть, потрапила до рук і Я.
Бровара, який скористався нею для картини «Вигляд в Біловезькій пущі».
Картини вийшли абсолютно різні. У Крижицького - світлий передвесняний ранок, у Бровара -
зубри на тлі яскравого заходу. Майстерність виконання теж, зізнатися, була різною. Проте
дерево... Дерево, звичайно, - одне і те ж.
Резонно запитати: ну й що? Це ж саме дерево художники могли побачити і, так би мовити, живцем, прийшовши на етюди в куточок лісу, де воно росло. Та нехай навіть фотографія - в чому
злочин?!
Злочин, виявляється, полягав у тому, що Крижицький свою картину не придумав, а ...списав у
Бровара! Вчинив, коротше, плагіат.
Першим на цей рахунок висловився якийсь Ф. Райлян, котрий помістив в одній з газет знімки обох
полотен.
Ось так. Крижицькому неважко було пояснити, що з доробками Бровара він не знайомий, взагалі
ніколи їх не бачив, - та хто його слухав?!
До того ж, скандал пішов глибшим. Підняли абсурдне, як на сучасний погляд, питання: чи має
право художник взагалі в своїй роботі використовувати фотоматеріали?
...Захищаючись, Крижицький надіслав до газети відкритого листа, в якому чітко виклав власну
точку зору на це питання. Так, він визнає, що використовував для своїх речей сюжети і деталі з
фотографій, але вважає, що написані ним сотні картин дають йому право відкинути звинувачення
в тому, що він «спокійно копіює фотографії для продажу».
Безглуздість звинувачень - і в плагіаті, і в «списуванні» - була абсолютно зрозуміла тим, хто хоч
трохи знав Крижицького. Рідні ж і друзі і взагалі не надали цій історії серйозного значення.
І марно!
Крижицький повісився на ручці високого вікна у вітальні своєї петербурзької квартири, біля
майстерні, в якій пропрацював стільки років.
МИСТЕЦТВО РОЗ‘ЄДНУЄ,з спогадів сина К. Крижицького
За кілька днів до цього (самогубства – авт.) в колі старих друзів він дуже нервував, говорив про
самогубство, із сльозами на очах вигукнув: «Мої бідні діти!»
Ніхто з домашніх не надав інциденту великого значення.
Усю неділю 3 квітня Крижицький провів удома з томом Толстого «Що таке мистецтво». Поряд з
словами, де Толстой говорить, що мистецтво зближує людей, він на полях написав: «І роз'єднує
їх».
«Я НІЧОГО НЕ ВКРАВ»,з передсмертної записки К. Крижицького
Я написав по фотографії і ні у кого не вкрав! Проте цей суд, цей перезапит... з'явитися перед
Райляном і схожими на нього - більше не можу! Я вже без свідомості і сил!
Пробачте всі, прощайте всі, всі... дорогі, хороші... Був вашим і йду з мукою про вас.
...Убивцям моїм хай пробачає Господь! ...Райлян судить Крижицького!
КУКОЛЬНИК Василь Григорович
Читать дальше