Люко Дашвар - Биті є. Макс. Книга 2

Здесь есть возможность читать онлайн «Люко Дашвар - Биті є. Макс. Книга 2» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Старинная литература, на английском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Биті є. Макс. Книга 2: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Биті є. Макс. Книга 2»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Биті є. Макс. Книга 2 — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Биті є. Макс. Книга 2», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

- Ну! Сміливіше! - підбадьорює Макс.

Дора смішно закусюе губку і врешті пише: “Не скривдь мене”.

Так он воно що… Макс дивиться на дівчину, роздягає…

- Боїшся мене? - і збудження раптове.

“Так, так”, - киває. Боюся… Дуже. Електрошокер маю. Отак… Ще б хто навчив, як ним користуватися, бо Галя лякала: не забувай, Доро, батарейку міняти. І хтозна - може, та батарейка давно сконала. Перевірити… нема на кому. Тому й змарніла. Не сплю… Оце сиджу щоночі. З шокером.

Макс дивиться у чорну безодню.

- Ніколи, - каструє сам себе. - За жодних обставин. І нікому іншому не дозволю. Зрозуміла?

Дора прикладає руку до серця, вуста беззвучно - дякую… Усміхається винувато.

- Врешті! - іронічно говорить Дюк.

Торкається Дориної щоки.

- Тільки… не закохуйся у мене. Бо якщо ти покличеш… Я почую…

Щоденник роздобрішав - ковть-ковть грошики. Світлина батьківського весілля і листівка з пані комендантовою загубилися посеред аркушиків зі щирими зізнаннями теребовлянської пори.

Дивне у мене тепер життя, сказала б щоденникові Дора. Одного дня разом із ліжком до відремонтованої гостьової кімнати переселили. А там - бозна-що. Одна стіна - шоколад. Інші - молоко з медом. Дорі б волю - галасливих пташенят намалювала б. Португалію. А чи рідну Теребовлю. Із меблів тільки те ліжечко, що Дора до нього уже звикла, полиці книжкові й шафка для одягу.

- А більшого й не треба, - сказав Макс. - Тут - спати, перевдягатися, читати… Читати - обов’язково. їдять нормальні люди у їдальні. Миються у ванній. А увесь інший час у кімнаті робити нема чого. Життя не тут вирує.

Так, так. Електрошокер байдикує - й не знати, у якій кишені забула. Засинає скоро. Мама сниться. І Ромко. А тато - ні. То через Галю. Вірші татові інколи сняться - “люба - згуба”, “море - горе”, “рада - зрада”, “сало - мало”. Замкова гора сниться, пані комендантова Софія Хжановська. Дора б теж убила ворога. Якби був такий.

А усі навкруги - вкрай лагідні. Ганна Іванівна щоранку папірчик Дорі подає:

- Прошу, пані Доро. Ваш розклад на сьогодні.

А там - три слова: підйом, життя, спати.

Дора усміхається - хіба за це платять? - спішить поратися по хаті. Має заробляти. Спочатку вмовила Ганну Іванівну дозволити свою кімнату прибирати, потім і до інших апартаментів добиралася у ті дні, коли Макс залишав її вдома. Та частіше пил збирала служниця, бо зазвичай відразу після раннього сніданку Макс наказував Дорі:

- Біля під’їзду чекай.

Добре, добре… Дора нашвидкуруч збиралася, спішила сходами вниз, бо у той самий час Макс спускався ліфтом і Дора ніяк не могла второпати, чому ніколи не скаже: “Поїхали, Доро!” чи, приміром, “За п’ять хвилин виходимо…” Дивний… Нарізно виходити з одних дверей, щоби за мить зустрітися біля автів- ки?.. Дора завжди встигала першою. Тупцювала біля “мазераті”, що вона - файна-красна - ночувала у дворі, відгородженому від вулиці червоно-білим шлагбаумом: чужим зась… За мить виходив Макс, натискав кнопку сигналізації автівки - пік! То значило - сідай. Добре, коли у фонд…

Благодійні проекти, обговорення бюджетів… Дора стовбичитиме за Максовою спиною, поки він сперечатиметься із сивим блідим чоловіком на Ім’я Август Альфредович і щось наказуватиме русявій красуні Юлії Скачко. Потім відсуне папери. До Дори:

- Сиротам краще іграшки купити чи гречку?

“Людей”, - пише у блокноті Дора. Кладе перед хазяїном. Усміхається винувато: вибачте.

Отака дурна! Ну, запитали тебе чітко: іграшки чи гречка? То й обирай з двох!

- Ваша Дора, часом, із привидом Бакуніна не сперечається ночами? - вигинає тонкі сині губи Август Альфредович Закс. - Щодо примирення із дійсністю… А то з такими ідеями… Ми і нового президента до скону обиратимемо.

Макс сміється. Макс не приховує азартної радості в ті дні, коли Дора виводить із себе сивого сердечника Августа Закса.

- Августе Альфредовичу! Скачко і ви! Прошу! Приєднуйтеся! Чим не привід для дискусії? Якщо суспільству пропонують тільки дві одиниці. І не важливо, про що мова - про політиків, їжу чи спосіб мити тіло… Хіба люди повинні обирати з двох?

Хіба не мають права знехтувати морквою і буряком, якщо хочуть м’яса?

Юлія Скачко - змією поміж двох вогнів.

- Але ж… М’яса однаково немає. Тільки морква і буряк. Краще наїстися, аби вистачило сил дочекатися… м’яса.

Макс регоче недобре. Дора бачить - Макса дратує і принижує зміїне повзання.

- Скачко! - вибухає. - Ви станете вегетаріанкою з тою морквою і буряком. Ви уже не потребуватимете справжнього, свіжого м’яса, поки чекатимете у тих сподіваннях.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Биті є. Макс. Книга 2»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Биті є. Макс. Книга 2» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Люко Дашвар - Покров
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Молоко с кровью
Люко Дашвар
Люко Дашвар - На запах м’яса
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Мати все
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Гоцик
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Макс
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Макар
Люко Дашвар
libcat.ru: книга без обложки
Люко Дашвар
Люко Дашвар - РАЙ.центр
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Село не люди
Люко Дашвар
Отзывы о книге «Биті є. Макс. Книга 2»

Обсуждение, отзывы о книге «Биті є. Макс. Книга 2» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x