Люко Дашвар - Биті є. Гоцик (Повністю)

Здесь есть возможность читать онлайн «Люко Дашвар - Биті є. Гоцик (Повністю)» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Старинная литература, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Биті є. Гоцик (Повністю): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Биті є. Гоцик (Повністю)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Биті є. Гоцик (Повністю) — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Биті є. Гоцик (Повністю)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Щось ви довго спите…

— Та не сплю давно!

— А Тайка чого спить?! Роботи їй нема?..

— Ще перед тобою не звітували, халамидник. Заходь, давай. Линдає воно десь, спокою йому нема…

Тайка не спала. Розливала сметану й вершки по півлітрових банках. Побачила Гоцика, усміхнулася:

— Сьомко! З Різдвом…

— Що? Торгувати їдеш?

— Мама поїде. Зберу її тільки.

Гоцик усівся на табуретку поряд із столом, за яким Тайка дзенькотіла банками.

— Тьоть Люся! — гукнув. — А йдіть сюди!

— Чого тобі? — Тайчина мати уже теплу кофтину вдягла, поверх фуфайку.

— Женитися хочу. На вашій Тайці, — сказав Гоцик.

З табурета підвівся, плечима знизав.

— Тайко! Тільки не смійся. Я серйозно. Я ж тобі ще в школі обіцяв. Пам’ятаєш? Так я це…

Тайка не втрималася, усміхнулася.

— Сьом… А ще обіцяв подарунок мені привезти.

— Який?

— Ну… Щось таке, що у них там є.

— Де там?

— Там, де ти був!

Тайка примружила очі лукаво, раптом гордо підняла підборіддя — чисто Ізідора.

— Як дарунок привіз, значить пам’ятав мене, — вирішила. — І слова дотримав. А як ні… не піду за тебе!

Гоцик насупився, кивнув, поліз по кишенях.

— Та немає там нічого особливого…

Намацав щось розміром з волоський горіх, кругле, з нерівними краями… Дістав — золото. Шматочок, що відколупав від золотого бруска. Простягнув Тайці.

— Тобі…

— Що це? — Тайка взяла золоту кульку, поклала на долоню.

Тьоть Люся шию витягнула.

— А-а-а… То ти серйозно.

— От ви, їй-богу! А коли це я отут жартував?!

Тайка перестала усміхатися.

— Сьом… Ти серйозно?!

— Тайко, ти здуріла? Я ж ще у школі…

Тайка віджбурнула золото, застигла. Гоцик знітився вкрай.

— Що? І тут запізнився?

Тайка розсміялася, притулилася до Гоцика — вухом серце його слухала. Обійняв двома руками.

— Що ж ти мене лякаєш…

— А я ще зі школи знала… Нікуди ти від мене не дінешся! — сказала.

— Ну, що? Раз таке діло — не поїду торгувати! — тьоть Люся всілася на табуретку, змахнула сльозу. — Забереш донечку від матері… Повезеш світ за очі…

— Чого би це? Нам і тут нормально. Скажи, Тайко!

Тайчина мати підхопилася — так відсвяткувати треба! А зараз же все на стіл!

— Ні! Увечері понапиваємося, — вирішив. — У мене ще справ до біса…

Спершу намірився загнати «SEAT Arosa» на подвір’я, аби не стирчала посеред вулиці, та передумав. Дістав паспорт на ім’я Вяйно Кірвеса, підпалив запальничкою. Дивився, як зникає у полум’ї власна сфотографована пика: ніхто й ніколи не відшукає власника дивної садиби на високому андалусійському березі. Хай охороняє вічний спокій Ілії, Ізідори і хороброго воїна Міліца з роду Црноєвичів. Гоцик не повернеться… Навіть для того, аби дістати з землі закопані скарби. Бо то істина: що поклала у землю людська рука, того чіпати не слід. Ні кісток людських, ні золота. Гоцик не повернеться. Та й не забуде.

Кинув на сніг обгорілий папірець, посунув до батьківської хати. Обережно зазирнув до своєї кімнати: Марічка спала.

Тихо пішов до кухні — тато тер варені буряки над великою алюмінієвою мисякою. Зиркнув на сина.

— Думав, під вечір п’яним приваландаєшся…

— Женився тільки-но, — сказав Гоцик.

Усівся на табуретку поряд із батьком. Усміхнувся.

— На кому? — спитав тато.

— На Тайці…

— Гарна дівчина, — стримано мовив тато.

— Я ще зі школи знав… — кивнув Гоцик. — Це нам у район заяву везти треба?

— У район…

— Нічого.

Замовк, насупився.

— Тату… Марічка отут — назавжди. Нема їй куди подітися. Ясно? Оце її хата — і все тут! Вона мені — як мати.

Тато завмер, опустив голову.

— А наша… як там?

Гоцик потьмянів.

— Не повернеться, — видушив врешті. — Геть здуріла!

— Бачив її? — одними вустами запитав тато.

Гоцик кивнув.

— Здорова. Сік цідить. На березі океану. Біля нафтопереробного заводу.

Тато відвів погляд. Підвівся важко.

— Хоч розкажи перед від’їздом, чим оцю Марічку годувати… Бо, як немає язика, то, певно, шматком і вдавитися може…

Гоцик став навпроти батька.

— Куди це ти мене відправляєш, тату? Я назавжди повернувся. Скоро ще й дружину сюди приведу. Як усі розмістимося?.. А ще тачка під парканом замерзла. Чи якийсь дах для неї спорудити?.. Грошей трохи маю… Лісу закупимо. Чи з цегли?..

Тато не втримався — глянув на сина зболіло, закліпав повіками, обійняв рвучко.

— Сьомко, зараза…

Гоцик танув у міцних татових обіймах, тремтів. Схаменувся, огорнув тата важкими, як пательні долонями, серце впало — біля Гоцикових грудей плакало татове серце.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Биті є. Гоцик (Повністю)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Биті є. Гоцик (Повністю)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Люко Дашвар - Покров
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Молоко с кровью
Люко Дашвар
Люко Дашвар - На запах м’яса
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Мати все
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Гоцик
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Макс
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Биті є. Макар
Люко Дашвар
libcat.ru: книга без обложки
Люко Дашвар
Люко Дашвар - РАЙ.центр
Люко Дашвар
Люко Дашвар - Село не люди
Люко Дашвар
Отзывы о книге «Биті є. Гоцик (Повністю)»

Обсуждение, отзывы о книге «Биті є. Гоцик (Повністю)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x