Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Шанси на збереження миру збільшувалися, а в «партії війни» до 12 грудня залишалося не так багато часу. Власне, заява робочої комісії з врегулювання чеченського конфлікту визначила дату початку сухопутних воєнних дій. Якщо мирні переговори повинні відбутися 12-го, війну потрібно починати 11-го. Саме так вчинило російське керівництво: 11 грудня війська перетнули демаркаційний кордон Чеченської республіки. У перші дні російські військові зведення повідомляли про відсутність реального опору і втрат.

«Язик мій — ворог мій». Вже 13 грудня Сосковець визначив основні напрямки своєї діяльності. Загальні витрати на проведення заходів щодо нормалізації ситуації в Чечні, повідомив він журналістам, можуть скласти біля одного трильйона карбованців. (Це саме ті гроші, які потрібно буде спочатку виділити з бюджету, а потім планомірно розкрадати.) Першочерговою задачею уряду є доведення виділеної допомоги до населення Чечні, а особлива увага буде приділятися тому, щоб вона не була розтрачена чи розкрадена (те, що допомога до Чечні не дійшла, а вся була розтрачена і розкрадена в Росії сьогодні ми знаємо вірогідно).

Сосковець підкреслив, що не слід розглядати чеченську діаспору, що проживає в Москві й інших містах Росії, як потенційних терористів. Звернемо увагу на цю фразу. Нікому в голову не приходило вважати чеченську діаспору потенційними терористами. І терактів, власне, ще не було. І війна з Чечнею начебто навіть ще не вважалася війною, а скоріше підносилася як міліцейська акція. І не було поки великих втрат. А перший віце-прем’єр чомусь припускає організацію чеченцями терактів в Росії. Коли Сосковець відзначив, що до чеченських громадян вцілому не буде прийнято дискримінаційних заходів, а питання про примусову депортацію чеченців федеральною владою навіть не розглядається, стало ясно, що «партія війни» пропонує вести її з усім чеченським народом на всій території Росії, із введенням дискримінаційних мір і примусовою депортацією.

Прекрасно розуміючи, куди хилить Сосковець і в що все це обійдеться Росії, проти «партії війни» різко виступив командуючий 14-й російською армією в Придністров’ї генерал-лейтенант Олександр Лебідь. «Чеченський конфлікт можна розв’язати тільки дипломатичними переговорами, — заявив він у телефонному інтерв’ю зі свого штабу в Тирасполі. — В Чечні один до одного повторюється афганський варіант. Ми ризикуємо розв’язати війну з усім ісламським світом. Бійці-одинаки до нескінченності можуть палити нашу бронетехніку, знищувати солдат одиночними пострілами. В Чечні ми наступили на ті ж граблі, що й в Афганістані, а це дуже сумно. Добре укріплений Грозний з великою кількістю запасів здатний чинити тривалий і серйозний опір». Лебідь нагадав, що генерал Дудаєв в радянській армії командував дивізією стратегічних бомбардувальників, здатною вести війну в континентальних масштабах, а на такі посади «дурнів не призначали».

14 грудня Москву починають переводити на напіввійськове положення, а москвичів лякати неодмінним чеченським терором. Органи міністерства внутрішніх справ підсилюють охорону об’єктів життєзабезпечення міста, співробітники ФСК проводять роботу з посилення їхньої безпеки. Охорону багатьох державних установ здійснюють міліцейські патрулі, озброєні автоматичною зброєю. МВС заявляє, що це викликано небезпекою надсилання в Москву з Грозного груп терористів. Перших підозрілих терористів-чеченців починають відловлювати. Ввечері 13 грудня біля ресторану «Прага» на Новому Арбаті був затриманий і діставлений у 5-і відділення міліції Москви уродженець і житель Грозного чеченець Ісраіл Гетієв, що підривав новорічні хлопавки і петарди. Поки що такі повідомлення викликали посмішку. Проте саме 14 грудня зненацька прийшло повідомлення, що «рахунок жертвам з того й з іншого боку йде вже на сотні», — за неповних три дні війни. Ставало не до сміху.

15 грудня відкриваються нежартівливі масштаби операції, що починається. Поряд з підрозділами МВС на Грозний рухаються дві загальновійськові дивізії Північно-Кавказького військового округу, а також десантні війська, представлені двома десантно-штурмовими бригадами. Крім того, на территорию Чечні ввійшли зведені полки Псковської, Вітебської і Тульської дивізій повітряно-десантних військ (ВДВ) по 600—800 чоловік у кожнім. У районі Моздока почали розвантаження зведені полки Ул’яновської і Костромської дивізій ВДВ. Просування на Грозний здійснюється чотирьма основними маршрутами: один — з боку Інгушетії, два — від Моздока, один — з Дагестану. Війська готуються до штурму Грозного. З чеченського боку, за даними МВС і ФСК, у Грозному і довкола нього зосереджені більше 13 тисяч озброєних людей.