Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Іншими словами, відповідальність за зруйновані російськими військами адміністративний будинок і житловий будинок, в яких знаходилися люди, прес-служба уряду Росії намагався звалити на чеченців.

Ініційоване Сосковцом повідомлення, написане сталінським стилем, було обнародувано за день до вибуху між станціями Кожухово і Канатчиково Московської окружної залізниці (жертв не було, терористів не знайшли). Саме 23 грудня можна вважати початком терористичної кампанії ФСБ проти Росії. З цього дня теракти стали повсякденним явищем.

Роздiл 2

ШАБАШ СПЕЦСЛУЖБ

Не буду виголошувати високі слова, проте наші найкращі співробітники, честь та гордість ФСБ, працюють не заради грошей.

Пам’ятаєте слова головного героя у фільмі “Брат-2”: “Не в грошах сила, американцю, а в правді”? За цю правду ФСБ і борються.

Н. П. Патрушев.

Із інтерв’ю “Комсомольській правді” 20 грудня 2000 р.

Звернімо увагу на те, як 23 грудня прес-служба російського уряду, описує теракт, що відбувся.

“Маємо дані про відправлення [з Чечні] в Москву трьох досвідчених боєвиків, серед яких жінка, їм доручено очолити заслані раніше групи терористів. Затримана група іноземних громадян, що намагалася увійти у контакт з боєвиками із Грозного. У них вилучено партію вибухових пристроїв, 20 кг тротилу та 16 радіокерованих протипіхотних та протитанкових мін. 23 грудня вночі, на окружній ділянці Московської залізничної дороги підірвано рейки. Ще одна міна знешкоджена. Приймаються заходи по виявленню диверсійних груп, діючих в Москві та області. “

Жодного розслідування терактів не було. Проте все і так зрозуміло. Спочатку чеченці підіслали в Москву та її область “диверсійні групи”. Згодом ще трьох досвідчених боєвиків-керівників. На допомогу чеченським терористам з-за кордону прислана “група іноземних громадян” з тротилом та мінами (напевно, саме з-за кордону, вони на собі ці міни і везли!)

Та як результат цієї складної підготовчої роботи – теракт на одній із ділянок об’їзної Московської залізниці з вказівкою, що диверсійні групи, вже підіслані в Москву та область, не знешкоджені (очевидно, що теракти тривають.)

У заяві прес-служби брехнею було б абсолютно усе, крім повідомлення про вибух 23 грудня на ділянці Московської об’їзна залізничної дороги. Судячи з почерку, і цей теракт був організований людьми Лазовського. Однак, не можна вважати співпаданням те, що вже через чотири дні в Москві стався новий теракт: 27 грудня 1994 року о 9 годині вечора позаштатний агент ФСБ та співробітник фірми Лазовського “Ланако” Владімір Вороб’єв – нащадок військових (дід до 1920 року очолював Тульський військовий завод “Арсенал”), кандидат технічних наук, співпрацівник академії ім. Жуковського, працював над новою системою протиракетної оборони, підполковник – підклав бомбу із дистанційним керуванням в автобус на зупинці 33-го маршруту “ВДНХ – Южная”. Бомба підірвалась, коли автобус був порожній. Постраждав лише 23-річний водій Дмітрій Трапєзов. Він отримав сильні синці та контузію. Тролейбуси, що стояли поруч, були посічені осколками.

Начальник Вороб’єва – Лазовський працював не лише на ФСК (ФСБ), але й на СВР. Куратором Лазовського по СВР був кадровий співпрацівник служби зовнішньої розвідки Пєтр Євгєнєвіч Суслов, 1951 року народження. Лазовський був одним з його секретних агентів.

Формально Суслов пішов із розвідки в бізнес у 1995 році і з того часу неодноразово виїжджав в охоплений війною Грозний, Багдад, Тегеран, Арабські Емірати та інші країни Близького Сходу.

Суслов займався позасудовими розправами. Для виконання завдання, пов’язаних з організацією та проведенням силових акцій і ліквідацій, Суслов залучав колишніх спеціалістів з спец підрозділів, насамперед з підрозділу спеціального призначення 1-го (Головного) Управління (ПГУ) КГБ СССР “Вимпєл”, які добре володіли навичками снайперівської стрільби, вибухової справи та піротехніки. “Вимпєловци” виконували функції як інструкторів так і виконавців. Для фінансового забезпечення цієї роботи створено спеціальний фонд “Вимпєл”. Президентом цього фонду став відомий у Росії кримінальний авторитет Сєргей Пєтровіч Кубліцкій (кримінальна кличка Воркута). Віце-президентом Суслов. Одночасно Суслов був головою ради директорів регіонального громадського фонду “Правопорядок -центр” (Москва, вул. Воронковська, буд. 21).

Суслов підтримував зв’язки в державних силових структурах, в тому числі в курівництві ФСБ. За оперативними даними, отриманими по лінії Головного управління внутрішніх справ (ГУВД) по Московській області, Суслов підтримував тісний контакт з генерал-майором Євгенієм Грігорєвічєм Хохольковим – начальником створеного влітку 1996 року Управління перспективних програм (УПП), на базі якого у 1997 році сформовано Управління розробки та ліквідації діяльності злочинних організацій (Управление разработки и пресечения деятельности преступных организаций (УРПДПО) ФСБ), яке найчастіше називають скорочено Управління розробки злочинних організацій УРПО. Саме тут на посаді начальника 3-го відділу УРПО служив підполковник Алєксєй Кімовіч Антропов, який закінчив школу розвідки СВР по лінії боротьби із міжнародним тероризмом. І Лазовський, і Суслов були у приятельських стосунках із Антроповим.