Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

31 серпня 1999 року проводиться випробувальний теракт у торгівельному комплексі «Охотный ряд», на Манежній площі. Загинула одна людина, 40 отримали поранення. Уряд негайно запропонував на розгляд «чеченську версію», хоча важко було припустити, що чеченці влаштовуватимуть теракт у комплексі, генеральним директором якого є відомий чеченець Умар Джабраїлов. За підготовку та проведення теракту згодом був заарештований «такий собі Риженков», який, згідно з версією ФСБ, «видає себе за генерала ФСБ». Тим часом про генерала ФСБ Риженкова, що «напевно працює» на терористів, ще в 1996 році доповідав ФСБ полковник Микола Васильович Зеленько, начальник військової розвідки 8-го армійського корпусу генерала Рохліна.

Військова розвідка справді займається оперативною роботою, в тому числі й на території Росії, і має власну агентуру. 8-й армійський корпус дислокувався у Волгограді, воював у Чечні та особливо активно займався вербуванням агентів серед чеченців. У Волгограді на полігоні ГРУ проходив підготовку Шаміль Басаєв перед грузино-абхазьким конфліктом, причому його навчання проводила саме військова розвідка. Якщо Зеленько дізнався щось про організаторів теракту в «Охотному ряду» та про Риженкова або ж про теракти взагалі, він, безумовно, доповів про це генералу Рохліну, оскільки той був головою комітету Держдуми з питань оборони. Риженкова тоді не затримали. Навпаки, заарештували самого Зеленька.

Майже всю службу Зеленько відбув на Кавказі. Побував у всіх гарячих точках: Карабасі, Баку, Тбілісі, Абхазії, Дагестані та Чечні. У Грозному побувати не встиг, оскільки був важко поранений. До пораненого Зеленька на двадцятий день по операції на серці в госпіталь їм. Бурденка в Москві прийшли працівники ФСБ, звинуватили його у зберіганні незареєстрованого пістолета та намірі здійснити вбивство якогось бізнесмена й відвезли подалі від Москви — до тюрми в Челябінськ.

За що ж був заарештований Зеленько? Рохлін підтримував дружні стосунки з Володимиром Івановичем Петрищевим, який тоді був начальником військової контррозвідки ФСБ. Про інформацію, отриману від Зеленька, Рохлін зобов’язаний був доповісти Петрищеву. Тоді і почалися дивні історії. Спочатку був заарештований Зеленько, потім 3 липня 1998 року вбитий генерал Рохлін.

ФСБ сама підтвердила, що арешт Зеленька, вбивство Рохліна та терористичні акти в Росії пов’язані між собою. Всі справи вів один слідчий генпрокуратури — Н. П. Індюков, що мав великий досвід у розслідуванні замовних справ, у яких важливо було направити слідство хибним слідом. Саме Індюкову доручили вести слідство в справі Тамари Павлівни Рохліної, обвинуваченої в убивстві чоловіка. Віхи цього шедевра російської юриспруденції добре відомі. Після вбивства генерала Тамару Рохліну було заарештовано, в листопаді 2000 року засуджено на вісім років позбавлення волі. У грудні термін ув’язнення було скорочено вдвічі. 7 червня 2001 року Верховний суд РФ скасував вирок Рохліної, і 8 червня її було звільнено з-під варти. Версію про те, що генерала вбили троє невідомих у масках, Індюков розслідувати не став.

Але найбільш дивно, що й справу Зеленька, заарештованого за зовсім іншими звинуваченнями, що тягнуть на звичайний кримінал, також вів Індюков, причому до суду справу не довели, а після смерті Рохліна Зеленька без зайвого галасу звільнили.

На тлі цих дивних убивств, спірних розслідувань та спровокованих вторгнень 4 вересня 1999 року в військовому містечку в Буйнакську, в Дагестані, вибухає будинок. Загинули 64 його мешканці. Цей теракт однозначно пов’язували з поразкою загонів чеченських бойовиків у Дагестані, хоча чеченців серед виконавців терактів не було, а звинувачені в організації вибуху люди стверджували, що вони невинні. Того ж дня в Буйнакську виявили замінований автомобіль ЗІЛ-130, з 2,706 кг вибухової речовини. Автомобіль стояв на стоянці в районі житлових будинків та військового госпіталю. Вибуху запобігли тільки завдяки пильності місцевих громадян. Інакше кажучи, на заваді другому теракту в Буйнакську стали не спецслужби, а громадяни, так само, як і в Рязані.

У ніч на 9 вересня в Москві злетів у повітря дев’ятиповерховий житловий будинок № 19 по вулиці Гур’янова. Від вибуху бомби загинули 94 людини, 164 отримали поранення. Найперша версія: вибух газу. Проте вже наступного дня УФСБ в Москві та Московській області повідомило, що «руйнування 3-го та 4-го під’їздів будинку відбулося в результаті підриву бризантної суміші масою близько 350 кг. Вибуховий пристрій розміщувався на рівні 1-го поверху. В результаті проведення фізико-хімічних досліджень вилучених на місці події об’єктів на їхній поверхні виявлено сліди […] гексогена та тротилу».