Регина Бретт - Бог дає таланти всім. 50 уроків, щоб знайти себе та справу всього життя

Люди віддають непотрібні милиці та інвалідні візки, запаковану марлю та рукавички. Більшість благодійників воліють робити це анонімно. Один будинок для престарілих пожертвував ліжка. А з однієї лікарні надійшли спальні мішки для немовлят і спеціальні пов’язки для хворих з опіками. На складі чимало лікарняних ліжок, інкубаторів, освітлювальних приладів для операційних, матраців, оглядових столів, штативів для крапельниць, повітровідвідників для новонароджених, пляшечок. Тут уже готові до відправлення ліжка, інвалідні візки, апарати для діалізу, інкубатори та освітлювальні прилади.

— Усе, що ти бачиш на цьому складі, могло б опинитися на звалищі, — сказав мені Лі. — Те, що ми викидаємо, на іншому кінці світу є справжнім скарбом.

Мені дуже сподобалася маленька табличка на офісному холодильнику: «Той, хто стверджує, що це неможливо зробити, має не заважати тому, хто це робить». «MedWish» працює завдяки благодійникам, волонтерам та студентам з особливими потребами, яким платять за сортування речей.

Величезні плакати на стінах нагадують усім про місію цієї організації. На кожному з них зображене обличчя дитини — з Африки, Центральної Америки, Близького Сходу, Південної Америки. Коли я познайомилася з лікарем Понскі, то відразу згадала слова Роберта Ф. Кеннеді: «Присвятімо себе тому, про що писали ще давні греки: ми будемо приручати людську лють і робити життя у світі добрішим».

Саме це робить Лі Понскі. Ручний апарат для штучного дихання, що його відправили до Лаосу, врятував життя п’ятьох малюків. Дефібрилятор, який у США вважають застарілим, рятує життя в африканському Ґабоні. Серцевий клапан, який «MedWish» надіслала до Гондурасу, врятував життя 16-річної дівчини. Група, у складі якої було 67 волонтерів, доправила медичні засоби до Нікараґуа, щоб полегшити біль у спині багатьом бідним селянам. Пацієнт із жахливим артритом і пов’язкою на коліні у вигляді зів’ялого капустяного листя, що трималося купи завдяки лахміттю, пішов додому з еластичним бинтом та усмішкою на обличчі.

На стіні складу висять мапа світу і велика дошка для записів, де зазначено: «Зараз готуємо відправку вантажу до Гондурасу, Гани, Нікараґуа, Перу, Уґанди». Тут є перелік украй необхідних речей: марля, рукавички, крем-антибіотик, депресори для язика та стетоскопи.

Якщо їдеш на відпочинок, візьми з собою коробку з медичним приладдям і перетвори свою відпустку на місію порятунку життів. Лікарі, які подорожують до інших країн, заходять сюди, щоб узяти з собою медичні засоби. Один лікар, який їхав до В’єтнаму, наповнив валізу розпилювачами.

Благодійники можуть обрати напрям своєї допомоги: педіатричні засоби, лікування ран, догляд за здоров’ям матерів, накладання швів, інструменти, штативи, захист медперсоналу — рукавички, маски тощо. Тут стоять корита з дихальними трубками, повітровідвідниками, пляшечками, катетерами, спеціальними серветками для матерів-годувальниць та молоковідсмоктувачами. До складу пологових комплектів входить усе, що може знадобитися жінці під час пологів.

«Загублені сини» всміхалися, побачивши піддони з бинтами, марлею, маззю, штативи, оглядові столи, інвалідні візки, ноші, каталки для хворих, ліжка й матраци — усе це мало вирушити до Південного Судану. Вони пройшли повз мапу світу на стіні — на ній було так багато шпильок, що вказували напрями руху контейнерів: до Центральної та Південної Америки, Африки й ще далі. А на мапі Огайо було чимало кольорових шпильок, які позначали, звідки прибувають волонтери.

— Дякуємо, дякуємо, дякуємо, — майже проспівали вони.

Їм хотілося додати до вантажу ще щось. Чоловіки сіли за стіл, щоб написати листи та покласти їх до контейнера. Вони виводили кожну літеру повільно й акуратно — і то були слова надії для людей по той бік океану.

«Цей подарунок від „MedWish“ — тільки початок, — написав Маджир. — Не припиняйте молитись і вірте у всемогутнього Господа нашого. Я сподіваюся, що цей дарунок змінить ваше життя на краще».

Лазарус Махой на мить замислився, а тоді написав слова, що їх так хотів почути багато років тому в таборі для біженців: «Я пам’ятаю про вас».

Якщо бажаєте допомогти змінити цей світ на краще, завітайте на www.medwish.org.

Життя завжди дає нам те, чого ми найбільше потребуємо в цю мить. І ми щомиті здатні благословити його у відповідь.

Є чудова цитата першої американки, яка стала майстром дзен, — Шарлотти Йоко Бек. Я завжди тримаю її на робочому столі як нагадування, що кожна невдача, кожна проблема, кожен штраф на дорозі, кожен керівник, кожна яма, кожен синець і кожен вдих нас чогось навчає. «Кожна мить є твоїм гуру», — стверджує Йоко Бек.