Василь Рубан - Бережа

Так робиться грiх перед Богом, бо зневажається справжня любов, яка є Божистою енергiєю життя. Вони нiбито здiйснюють таку дiю, як i в любовi, але це є антилюбов, це вiд Чорта. Бути спаленим Перуном – це благо. Померти вiд затяжних недуг в муках на землi – ось справжня кара Божа.

Свiтовид:

– Бо ж i ти, Боже, не завжди ясно подаєш свої знамення. От, кажуть, давним давно i князями, i волхвами в людей були жiнки. А тодi чомусь князями i волхвами стали чоловiки. Тож єнореї i наслiдують давнiх волхвувальниць, якi могли народжувати.

Голос:

– Отож, Свiтовиде, запам'ятай висновок iз першого закону. Чоловiку – чоловiче, а жiнцi – жiноче. Збоченцi не служать нiякому Богу, а лише Чорту. За верховним законом, внаслiдок повiльного повороту Дива, на Землi змiнюються полюси. Там, де було тепло, стає холодно, там, де було сухо, стає мокро, там, де було низько, стає високо. Там, де панували жiнки, панують чоловiки, а колись знову буде навпаки. Любов можлива лише помiж чоловiком i жiнкою. I чоловiчий живець можна запихати лише в жiноче живородне лоно. По своїх законах Бог насилає на порушникiв хвороби i скору смерть, по земних законах, якщо грiх збоченства стає вiдомий громадi, а тим паче хтось буде хвалитися ним i намагатись увести в закон – цей «хтось» заслуговує на смерть, таку, яку визначить громада.

Отже, помiж чоловiком i жiнкою може бути любов, вони можуть обнiматись, цiлуватись, злягатись, але злягатись лише дiтородними органами. Мiж чоловiком i чоловiком може бути лише дружба, вони можуть здороватись за руку, обнiматись i притискатись одне до одного щоками, але не мають права цiлуватись у губи. Мiж жiнкою i жiнкою може бути лише дружба, вони можуть здороватись за руку, обнiматись i цiлувати одна одну в щоку.

Свiтовид:

– Однi вчать, щоб була в чоловiка лише одна жiнка, а в жiнки один чоловiк, а iншi вчать, що може бути всяко.

Голос:

– Не у всякого чоловiка i не у всякої жiнки однакова снага, тому, якщо чоловiк а чи жiнка зможуть уникнути ревнощiв i якщо у них вистачає статкiв, вони можуть мати дружин по потребi, i це не карається вищим законом.

Свiтовид:

– А який другий закон, Боже?

Голос:

– Про другий закон ти дiзнаєшся на другому Дивi.

Опустилась душа Свiтовида на друге Диво. Це було пiд животом Бiлого Лебедя. Там лежало троє круглих червоних яєць. Тобто Бiлий Лебiдь сидiв на трьох яйцях. Одне з яких було Матiр'ю, друге – Батьком, а третє – Сином. Обгорнутi були яйця кiльцями величезного Свiтового Звия.

Свiтовид:

– Боже, який твiй другий закон?

Голос:

– I цей закон знають волхви. Проте не всi люди вже почули про нього, не всi його виконують i не всi хочуть його виконувати. Адже всi лiкарi лiкують вiд смертi, але мало хто лiкує вiд життя, якщо воно навiть нестерпне для недосконалого тiла.

Це закон Обстеження.

Вищий суд, який повинен складатися iз наймудрiших i найчеснiших волхвiв, життя яких минуло у праведному служiннi Божистим законам i якi досягли вiку 54 роки, повинен прирiкати на легку смерть калiк вiд народження, калiк вiд тяжкого поранення а чи звiром, чи деревом, чи ворогом, а також тих, у кого скаламутився здоровий глузд.

Свiтовид:

– Тяжко, Боже, бути таким розумним, щоб це визначити.

Голос:

– Мудрi серед мудрих знають, що мука земна може бути гiршою за життя, тому громада повинна допомагати як жити, так i померти. Закон не може бути нi злим, нi добрим, вiн може бути лише справедливим i обов'язковим.

Ще нижче опустилась душа Свiтовида. Блакитна рiвнина вологого повiтря тут була обгороджена вiд навколишнього свiту стiною вогню. Наче планети навколо Сонця, довкiл Ягни лiтало дев'ять темно-червоних вогняних куль. Це були дев'ять перевтiлень Ягни: Велес, Рода, Морана, Папа, Слава, Яма, Дарбог, Дана, Дудь.

Свiтовид:

– Який же третiй закон, Боже?

Голос:

– Третiй закон – це закон Мiри. Вiн так само i добрий, i жорстокий, як на посереднiй людський глузд. Щоб людям радiснiше було жити на землi i їх так не дiймала туга за свiтовою волею, я послав їм такi напої i пахучi дими вiд спалення деяких рослин, котрi пiдсилюють радiсть життя. На свята люди смакують ними. Досконала людина повинна i може обходитись лише поживною їжею i чистою джерельною водою. Людина недосконала, яка зловживає тютюном, маком, коноплями чи горiлкою, наражає себе на небезпеку. Коли вона звикає до маку, конопель а чи горiлки, то перестає працювати, порушує суспiльнi закони i закон любовi. Таку людину, яку спiткає згубна звичка i вона не може керувати своєю волею, за рiшенням ради волхвiв треба прирiкати на легку кончину.