І в підкріплення своїх слів пан Серм’яжний рвонув на грудях свою білу сорочку. Трохи провагавшись, його однопартійці так само взялися за обшлаги своїх імпортних піджаків і сорочок.
Дієвість і необхідність закону стала більш очевидною, коли новатори отримали по ордену від короля одного з племен далекої Масайщини, народ якої і був законодавцем носіння латок на своїх зношених до дірок бурнусах.
Робочих місць знову побільшало!
Адже тепер кожна крамниця чи бутик винаймав цілу армію швачок, щоб ті пороли і церували костюми ворожих іноземних фірм.
А вже який перелатаний ходив народ — любо-дорого було дивитися!
Одне слово — ніщо не віщувало...
І от — на тобі!
Віднайдений лист Першого Оленяра прогримів над країною, мов грім серед безхмарного неба! А парламент перетворився на біологічну клітину, котра почала блискавично ділитися на фракції, течії і нові партії.
До оленярської більшості «Гегемонів» активно приєдналася чисельна фракція «Кастраційна Партія Уряду», перший партійний квиток якої з давніх-давен належав самому Великому Оленяру.
На протилежному боці вималювалися партії «Вільних Погоничів» пана Цанюка, «БАТІГ!» пана Ікла, «За вашу і нашу волю!» пана Рівноспинного, яких підтримали позафракційні і позапартійні законописці. А також ті з обранців, у кого ягель сходив не так рясно.
Але поки що ніхто напевне не знав відповідей на найголовніші питання, вже невідомо ким і за яких часів поставлені: що робити і хто винен...
* * *
...Два наступних дні після доленосного покладання квітів Валентин Самсонович Ройтберг перебував у відгулах.
Журнал «Вітчизняний оленяр», у якому він працював головним редактором, давно наказав усім співробітникам довго жити і перетворився на двосторінкову газету-бюлетень «Що по чім».
Верстку коротких рекламних оголошень Ройтберг зазвичай вичитував удома.
А у світлі останніх новин, котрі непокоїли його і героєм яких став (як написали в журналі «Місяць»: «невідомий громадянин, котрий викрив жахливу історичну фальсифікацію»), Валентин взагалі вирішив поки що поменше з’являтися на людях.
Не знаючи, куди себе подіти, проводив час перед телевізором.
Сьогодні по єдиному каналу, котрого цілком вистачало, аби задовольнити вимоги всіх громадян, одночасно транслювали дві передачі — політичні дебати Родріго де Ля Шус ле Блан да Ла Кальвадоса «Майн лайф» і музичне шоузмагання Олени Прекрасної «Громадяни мають баланс!».
Почергово вмикаючи і вимикаючи камери у двох сусідніх павільйонах, канал УП-С транслював улюблені населенням програми, не ображаючи ані свідомих громадян, ані добропорядних домогосподарок.
Перші слухали дебати політиків, другі насолоджувалися музичним змаганням між усіма бажаючими виграти два мільйони доларів.
Ройтберг належав до першої категорії. Але ефір розпочався з музичного змагання. .Величезна сцена шоу «Громадяни мають баланс!» потопала в синіх хвилях штучного диму. З нього і випірнула, мов русалка, Олена Прекрасна — ведуча і хазяйка шоу. Зал охнув і завмер. Як завжди, Олена вразила красою вбрання і глибоким декольте, що гострим мисиком сягало пупка, прикрашеного діамантом.
— Ми розпочинаємо черговий тур нашого надзвичайного шоу «Громадяни мають баланс!» і сьогодні сподіваємось визначити переможця, чий музичний баланс перевищить баланси інших і котрий отримає два мільйони доларів! — голосно вигукнула ведуча, здригаючись під поглядами, що об’їдали її щедро оголені перса. І повела далі: — За нашими лаштунками вже зібралося більше п’ятдесяти тисяч громадян, щоб продемонструвати свої баланси! Судді, ви готові?
— Готові! Готові! — одноголосно вигукнули судді, що сиділи на підвищеному майданчику.
— Отже, ми починаємо! — сказала Олена і значуще поглянула в темряву.
Зал шалено зааплодував.
У цю ж мить камера переключалась на паралельне дійство, котре йшло в сусідньому павільйоні.
Там у стриманих лаштунках — два ряди крісел для політиків і сім рядів двоярусних нар для глядачів — Родріго де Ля Шус ле Блан де ла Кальвадос звертався до авторитетної респектабельної публіки зі своїм запитанням, частина якого потонула в незручностях одночасного ефіру.
І тому Ройтберг разом з усіма іншими свідомими телеглядачами почув лише закінчення фрази:
— ...якого вже преса охрестила «невідомим патріотом»! Отже, перед тим як розпочати дебати з нашими шановними експертами, звернемося до публіки, котру я попрошу взяти участь у побудові нашого традиційного «графіка обізнаності». Увага! Отже, хто з присутніх тут знає ВСЕ, натискають на червону кнопку, хто НЕ ВСЕ — синю, хто взагалі нічого не знає — тиснуть на білу. Раз-два: почали голосування!
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу